Дружина не хоче дитини

Чому жінки не хочуть дітей?

З’ясувати це доволі складно. Бо жінки можуть народжувати дітей, чоловіки ні. З цим не посперечаєшся. Значить, народжувати дітей – основне призначення жінок, бо хто, якщо не вони? Адже чоловіки на це не здатні, у них інші завдання. З цим теж не посперечаєшся.

Отже, якщо природа призначила жінкам, і тільки жінкам, народжувати дітей, значить, вони повинні цього хотіти, за логікою речей. Навіщо і для чого наділяти людину унікальною можливістю, якою вона не хоче користуватися і ніколи не скористається? Немає чого. От і в природі ніколи і нічого не буває просто так.

Якщо жінка наділена можливістю народжувати дітей, значить, вона наділена усім відомим материнським інстинктом. Виходить, він по праву є присутнім у кожній жінці спочатку. Є присутнім, але, з якихось причин глушиться і засинає. І неправі, ой, як неправі ті, хто стверджує, що приблизно, у шести відсотків жінок материнського інстинкту немає. Адже це величезна кількість жінок! Материнський інстинкт і любов до дітей можна заглушити і заховати углиб підсвідомості, але спочатку вони є присутніми в кожній жінці.

Причини відмови жінок народжувати дітей

Небажання жінок народжувати дітей сформоване штучно, природним воно бути не може. І ці штучні чинники мають бути дуже сильними, щоб заглушити вроджений материнський інстинкт. І не просто заглушити, а заховати його так глибоко в підсвідомість, що з боку може здаватися, що в цій жінці немає ні краплі любові до дітей. Якщо жінка не хоче дітей, то це може бути викликано наступними штучними чинниками:

1) Якщо жінка росте в багатодітній сім’ї і їй не дістається батьківської уваги. Дівчинка росте сама по собі, її серйозно не сприймають, з нею мало спілкуються. Якщо це дівчинка – молодша дитина в сім’ї, то в неї часто немає своїх особистих речей. Одяг і іграшки вона отримує в “спадок” від старших сестер. Природно, таке ставлення до дитини не проходить безслідно. Коли така дівчинка зростає і стає дорослою жінкою, то сама ставиться дуже холодно до дітей. Материнський інстинкт у неї… не відсутній, як вважають деякі горе-психологи. Він упакований, можна сказати, утрамбований углиб її підсвідомості.

Отже, у цьому випадку, як ми бачимо, жінка не хоче дитини через проблеми в батьківській сім’ї. Тобто, причина криється у вихованні і йде вона з дитинства. Звичайно, сама по собі багатодітна сім’я – це добре. Тому що сім’я – це сила. А велика сім’я – велика сила. Але дітей потрібно виховувати, з ними потрібно займатися. Роль батька у вихованні дитини і роль матері в сім’ї переоцінити складно і якщо вони виконуються належним чином, то з дівчинки ніколи не виросте жінка, що не любить дітей.

2) Якщо дівчинка, навпаки, виховується єдиною дитиною в сім’ї і її надмірно опікають батьки. Вона єдині дитина, тому отримує таку кількість любові і ласки батьків, що її з лишком вистачило б на декількох дітей. Часто така дівчинка зростає розпещеною дитиною. І природно, така дівчинка не звикла любити. Вона звикла, щоб тільки її любили. І своїх дітей заводити не планує, вона занадто егоїстична для цього. Знову ж таки, у цьому випадку материнський інстинкт у неї не відсутній, він надійно захований в її підсвідомості за допомогою надмірної батьківської любові, ласки, ніжності і гіперопіки.

3) Відсутність матеріальної бази, брак грошей на життя. Така причина теж часто фігурує. Звичайно, якщо самі живете в найманому житлі і зарплата не перевищує мінімального розміру оплати праці, то дитину утримувати практично неможливо. Але чи дійсно жінки, які не хочуть дітей через фінансові міркування, живуть у такій нужді? Навряд чи. Напевно, у багатьох з них достаток у сім’ї куди вищий за середній. Але людина – така істота, якій грошей завжди мало, скільки їх не заробляй. Тому, причина відсутності грошей – найчастіше надумана. А за нею може ховатися банальна лінь, небажання брати на себе відповідальність за дитину або навіть проста жадність.

4) Спочатку – кар’єра, потім – діти. Жіноча емансипація в суспільстві диктує свої закони, а саме: бути рівною чоловікам в усьому, робити кар’єру, досягати вершин професійних висот. І тільки потім можна буде народжувати дитину.

Ну, по-перше, коли буде це “потім”? Кар’єру і до 50-ти років можна будувати, а дитину вже не народити в цьому віці. Усе, час упущений. Взагалі, дитина не може перешкодити кар’єрі. І успішні жінки і, за сумісництвом, люблячі дружини і матері можуть це підтвердити, а таких не мало в нашому суспільстві. Напевно, кожен з нас знає багатьох таких жінок.

А, по-друге, навіщо прагнути бути схожими на чоловіків? Для того, щоб їх у чомусь перевершити і показати, що жінка не гірше за чоловіків впорається з будь-якими обов’язками? На мій погляд, перевершити чоловіків, і показати усю перевагу жінок над ними, можна тільки зробивши те, що жоден чоловік ніколи не зробить. А саме, народити дитину. Жодному чоловікові таке точно не під силу.

5) Страх погладшати і втратити привабливість. Взагалі, навряд чи ця причина вірна. В основі її лежить все той же егоїзм, хоча, можливо, щось ще. Наприклад, лінь. Бо навіть набравши скількись зайвих кілограмів, жінка може виглядати відмінно, звичайно, це зажадає певних зусиль. Якщо жінка не знає, як залишитися привабливою для свого чоловіка після пологів і чи можна, взагалі, бути привабливою, то можна поглянути, для прикладу на фотографії:

Дуже красиві жінки і певна повнота їх ніскільки не псує. Чоловіки ніколи не підуть від таких жінок унаслідок їх непривабливості. А якщо і знайдуться такі, які підуть, то ці, чоловіки так собі, негідні уваги і повнота – це відмовка для них, вони б і так пішли. Крім того, багато жінок, народивши дитину, повертають собі якщо не первинну форму, то дуже близьку до неї.

Загалом, народивши дитину, жінка може повернути собі втрачену форму і, насправді, зробити це не так вже і складно. Або ж, навпаки, не повернувши форму, показати себе так, щоб після пологів виглядати не гірше, ніж до них. Усе залежить від людини. Повнота вирішальної ролі не грає.

6) Немає на кого покластися після народження дитини, оскільки не упевнена у своєму чоловіку. Якщо жінка не знає, чи можна довіряти чоловікові після народження дитини, то необхідно зрозуміти, чому вона в ньому сумнівається. Якщо чоловік дбайливий і уважний, допомагає жінці в усьому, то народження дитини не змінить його ставлення, він буде також хорошим чоловіком і стане, на додаток, дбайливим батьком.

А якщо чоловік так собі, ні в чому не допомагає, уваги не приділяє, ставиться до своєї жінки не кращим чином, то ситуація в такої жінки незавидна. Від такого допомоги не варто чекати після народження малюка. Допомагати і піклуватися він не буде, якщо спочатку в нього не було такого бажання. Хочете сказати, що бувають виключення? У цьому випадку не буває. Я не знаю жодного закінченого егоїста, який став би дбайливим чоловіком і батьком. А ви знаєте? Гадаю, що ні.

Що ж робити в цьому випадку? Тут є три варіанти. Перший – погодитися з чоловіком і відмовитися від народження дитини, тобто піти проти своєї суті, проти природи. Особисто я вважаю, що це – взагалі не варіант. Другий – чоловік змінює, все-таки, своє ставлення і виконує свої обов’язки в сім’ї, як батько і як чоловік. І третій варіант – жінка змінює чоловіка на іншого, заводить з ним дітей, і створює нову, щасливу сім’ю, в ідеалі, звичайно. Яким шляхом піти – має вирішити сама жінка. І за неї це зробити ніхто більше не зможе.

7) Жінка не хоче народжувати дітей через страх перед вагітністю і самими пологами. Тут за прикладами далеко ходити не потрібно. Багато людей навіть до стоматологів бояться ходити на прийом через біль, а вже вагітність і пологи – річ куди серйозніша.

Таке, найчастіше, буває, у тих випадках, коли дівчину залякали подруги або родички своїми оповіданнями про те, як це нестерпно і який пекельний біль при цьому відчуваєш. Звичайно, у більшості випадків, рано чи пізно дівчата справляються зі своїми страхами і народжують дітей. Багатьом жінкам психологічно сильно допомагають спільні пологи з чоловіком. Але, в окремих випадках фобія може стати настільки сильною, що може знадобитися індивідуальний підхід психолога.

8) Жінка не хоче народжувати дитину через якісь медичні протипоказання. Іноді це побоювання, що дитині можуть перейти якісь генетичні відхилення або якщо в жінки слабке здоров’я або якісь свої особливості, через які вона просто не може виносити дитину. Можливо, у такому разі має сенс виховати прийомну дитину в сім’ї. У будь-якому випадку, у таких ситуаціях усе потрібно ретельно зважити, перш ніж приймати остаточне рішення.

Наприкінці скажемо, що материнський інстинкт бути відсутнім не може в жінці. Як і будь-який інший. Інша справа, що в сучасному суспільстві інстинкти людей виявляються пригніченими якимись штучними чинниками. Але таке пригнічення не є природним для людини.

Автор: Наталя Дейнека