Важливість морального вибору

«Щоб не сталося на війні, людина має залишатися людиною», – таке чи щось подібне на те, стверджує багато класиків світової літератури. От лише багато з цих класиків на власному досвіді не пересвідчилися, чим є насправді війна, ну а хто пізнав її на власному гіркому досвіді, писали ці рядки через багато років після її закінчення. Так, через багато років після закінчення про це можна і варто говорити, але коли тривають бойові дії має сенс дещо змінений варіант цього виразу: «Щоб не сталося на війні, людина має залишатися людиною для СВОЇХ, а для чужих, тобто ворогів – це діє опціонально».

Головне тут – для своїх, і виходячи з цього треба для початку визначити: хто – свій, а хто – чужий. І робити це доведеться особисто кожному, тут не вдасться «відсидітися» за фразами, на кшталт: «усі люди браття», або «у рф теж є добрі люди» чи подібною нісенітницею. На війні люди буквально змушені чітко визначатися з життєвою позицією, в іншому випадку вони стають посібниками ворога. І мова зараз ведеться не про старі радянські пропагандистські штампи, а про моральні принципи, про розрізнення між добром і злом, і визначенням згідно цього що ти обираєш: бути на боці добра чи бути на боці зла.

І цей вибір надзвичайно важливий, бо згідно нього будеш визначати особисто для себе подальший перебіг подій, адже якщо обереш бік зла, тоді вбивство, чи як кажуть, «утилізацію» російської орди, будеш вважати вбивством «не в чому невинних російських хлопчиків», а цинічні бомбардування та численні артилерійські обстріли багатьох українських міст – «військовою необхідністю». А люди з таким мисленням стають нічим не кращими за тих російських нелюдів, які коять такі речі.

Але в усьому цьому є ще один, до того ж вкрай суттєвий момент: якщо безпосереднім виконавцям злочинних наказів військово-політичного керівництва рф загрожує скора відплата від ЗСУ або ризик підпасти під трибунал після перемоги України (а це неодмінно буде, можете в цьому навіть не сумніватися), то диванним «воякам», що схвалюють російську агресію, теж немає чого «розслаблятися». Адже на найбільш одіозних з них теж чекає трибунал, а тих, хто масштабом менше (це стосується і пересічних громадян рф), «наздоженуть» «животворчі» санкції та викликаний ними загальний колапс російської економіки. Або, як сказано в Біблії: «Не обманюйтесь: Бог зневаженим не буває. Що посіє людина, те й пожне» (Гал. 6:7), або ж ще влучніший варіант: «Хто риє яму, той упаде в неї, і хто покотить нагору камінь, до того він повернеться» (Притчі 26:27) – хотіли руйнацію сусідньої України – отримаєте її у власному домі.

І світові буде байдуже, що начебто «жертвам» кремлівського режиму банально бракуватиме їжі та ліків. Ними треба було раніше запасатися, а не тріумфувати, «переповнюватися гордістю» від чергових вигаданих «перемог» їх злочинного режиму. Зважаючи на все це, шановні, будьте пильними і зберігайте себе в моральній чистоті, щоб ненароком не стати співучасниками злочинів рф з відповідними для цих злочинців наслідками.

З любов’ю, редакція сайту