На завершення цієї низки роздумів присвячених родині та вихованню, дозвольте вже зі свого боку дати кілька порад стосовно виховання дітей, щоб вони в підсумку виросли гідними людьми і не примушували вас червоніти в старості.
Отже, порада перша: Будьте чесними зі своїми дітьми. Не відвертими, а саме чесними. Тобто не треба казати дітям усю правду, але в жодному разі не варто їм брехати. Діти чудові психологи і добре відчувають фальш, тому деколи просто краще промовчати, ніж «годувати» дітей черговою порцією казок, яким вони не віритимуть. Як не віритимуть і правді, яку казатимуть батьки. І як після цього, питається, збудувати з дитиною довірливі відносини, якщо довіра, як явище, буде відсутня між батьками та їхніми дітьми? Краще не доводити відносин з дітьми до такого стану, а бути чесними з ними. Діти насправді бувають дуже сильними, і кмітливими, і якщо не зрозуміють батьківських слів, те, що вони хочуть їм передати, то, принаймні, зможуть перейнятися їх почуттями. А це немало.
Порада друга: дайте дитині самій обрати власну дорогу в житті, не треба вирішувати за неї ким вона хоче стати. Так, деколи це буває складно зробити. Так, дитина може не один раз впасти і зазнати через ці падіння травм. Але в іншому випадку ваше дитя ніколи не набуде життєвого досвіду, без падінь вона не навчиться підніматися. А без цього, як відомо, не обходиться жодне життя, і нехай краще ваша люба дитина засвоїть навик підводитися після падінь у малому віці, ніж їй доведеться вчитися цьому у віці більш зрілому. І не факт, що вона тоді зможе цьому навчитися.
І щоб не втомлювати, порада третя, і остання: ставтесь до вашої дитини не як до своєї власності, а як до особистості. І тоді у вас не виникатиме великих труднощів у втіленні в життя двох попередніх порад, а також буде легше визнати та прийняти той факт, що діти неодмінно виростуть і з часом мають покинути вас, щоб розпочати своє власне життя.
– А як щодо любові до дітей? – можете спитатися ви. – Так це і є реальні прояви батьківської любові, – відповімо ми.
Редакція сайту