Як навчитися правильно спілкуватися з дітьми?

Про що поговорити з дитиною?

Багатьом відомо, що для того, щоб сім’я була щасливою, подружжя має спілкуватися між собою, обговорювати щось, ділитися чимось, питати якісь поради і висловлювати свою думку. Це відомий секрет сімейного щастя, але от як навчитися правильно спілкуватися з дітьми? І про що поговорити з дитиною?

Про ці моменти замислюються набагато рідше. А між тим спілкування з батьками потрібне дітям ще сильніше, ніж спілкування чоловікові і дружині один з одним. Якщо спілкування подружжя – це необхідність для посилення взаємозв’язку і довіри між ними, то спілкування батьків і дітей, окрім цього, ще несе розвиваючу функцію для дитини. Але для того щоб дитина прагнула до спілкування з батьками, слухала їх і отримувала для себе користь від такого спілкування, треба правильно спілкуватися з ним.

Як, в основному, батьки розмовляють з дітьми?

Як батьки розмовляють зі своїми дітьми, у більшості випадків? Майже завжди таке спілкування носить повчальний характер. Батьки говорять хоч і доброзичливо, але при цьому намагаються нав’язати свою точку зору дітям. А між тим діти не люблять, щоб їх повчали. Як не люблять цього і дорослі.

Погодьтеся, ви ж не любите, щоб вас чомусь учили і постійно давали вам напуття? Не любите. І діти не люблять. Хоча бажанням дітей у більшості випадків просто нехтують. Батьки повчають, наставляють, дають поради, забороняють, примушують, карають дитину, врешті-решт. І при цьому не намагаються зрозуміти її точку зору. А даремно.

До чого призводить відсутність правильного спілкування батьків з дитиною?

Знову ж таки, шановні батьки, уявіть себе в такій ситуації. Вам не подобається, щоб вас повчали і казали, що вам робити. При цьому робили це постійно, незалежно від того, просили ви поради чи ні. Погодьтеся, якщо хтось часто набридатиме вам постійними моралями, то ви зводитимете до мінімуму спілкування з такою людиною, і будь-яка її порада викликатиме у вас протест. А незабаром зовсім перестанете з нею спілкуватися, бо вона вам набридла і, взагалі, сильно дратує своїми порадами.

Те ж саме відбувається і у випадку, коли батьки вибирають такий спосіб спілкування зі своїми дітьми. Батьки постійно чомусь учать, і щось радять дитині і при цьому не чують її самої. І якщо батьки не чують дитину, то дуже скоро вона перестає чути їх. І починає сприймати усе сказане ними критично, намагаючись відстояти своє “Я”. Так і з’являються вередливі і уперті діти. Так з’являються і агресивні діти. І дуже багато конфліктів між батьками і дітьми виникає на цьому ґрунті.

Багато психологічних проблем у дітей йдуть через те, що батьки не дають того спілкування, яке їм потрібно. Адже цих проблем можна уникнути. Тільки для цього треба перестати постійно учити і нав’язувати свою думку, а перейти до конструктивніших форм діалогу, за яких дитина сама прийме точку зору батьків, до них прислухатиметься і запитуватиме в них поради.

Як правильно спілкуватися з дітьми і прийти до згоди з ними?

Як сказав досить відомий француз Жозеф Жубер: “Дітям потрібні не повчання, а приклади”. Повчання дітям дійсно не потрібні. Ну, принаймні, вони малоефективні для них. Діти дуже скоро перестають сприймати їх. Це підтверджують слова Елеонори Рузвельт, яка сказала: “Діти найуважніше слухають тоді, коли говорять не з ними”.

Діти краще слухають і сприймають, якщо говорять не з ними. Чи з ними, але не про них самих. Виходячи з цього, можна прийти до згоди з дитиною, якщо те, що ви хочете сказати дитині, виходитиме від неї самої. Зробити це простіше, ніж нав’язати дитині свою точку зору. Адже в багатьох питаннях думка дитини співпадатиме з вашою думкою, і вона висловить її. Тільки це вже виходитиме від неї самої, а не від вас і тому не викличе в неї протесту.

Наприклад, двоє близнюків, Міша і Саша грали в морський бій. І мама помітила, що Міша шахраює, обманює брата. Вона не стала нічого казати і намагатися пояснювати, що обманювати недобре. Тому що її слова викликали б протест Міші.

Але, через декілька днів, мама повернулася до цього моменту. Вона не стала розбирати конкретно цю ситуацію, а просто запитала: “Я була сьогодні в тітки Марини і бачила, що її син Максим грав у шахи з братом і обманював його. Як ви гадаєте, це добре, чи можна так робити?”. І Міша, і Саша відповіли, що це погано і так чинити не можна. Далі мама запитала: “А як ви гадаєте, чи цікаво так грати? І чи буде хтось грати з обманщиком?”. І близнюки відповіли, що так грати нецікаво. І вони з обманщиками грати не будуть. Далі мама в них з’ясувала, що вони самі теж нікого не обманюватимуть.

Якби мама спробувала відразу нав’язати свою точку зору Міші про те, що не можна нікого обманювати, у тому числі і брата, то він би їй заперечив: “А чому він мене постійно виграє? Я теж хочу виграти”. Але вона пішла іншим шляхом, надавши самому Міші висловити думку про те, що обманювати недобре і погодитися з нею. Таким чином вона блискуче зіграла свою роль матері у вихованні дитини, у даному випадку, двох дітей, близнюків. Адже виховувати близнюків у сім’ї складніше, ніж одну дитину.

В якому віці треба почати спілкуватися з дитиною?

Чим раніше, тим краще. Тому що порозумітися з дитиною в 3 роки не так вже і складно, а от як порозумітися з підлітком – велике питання. Але, якщо ви спілкуєтеся з дитиною із самого раннього віку, то і з підлітком у вас не буде проблем.

Якщо ви не спілкувалися з дитиною, мало приділяли їй уваги, не цікавилися її справами і її думкою, а тут, раптом, у 14 років вирішили поговорити з нею про раннє статеве життя підлітків і дати свої настанови, то вона навіть розмовляти не буде з вами і обговорювати це. А тим більше, не буде вас слухати.

Якщо ж батьки і дитина з малих років спілкуються і для них це нормально, то в неї не буде від вас секретів. Адже вона звикла обговорювати усі питання з вами з дитинства. Важливо не повчати і нав’язувати, а цікавитися, запитувати, дізнаватися думку дитини. І чим старше дитина, тим серйозніші теми можна зачіпати в розмові з нею.

Дорогі наші читачі, тема про взаємодію батьків і дітей дуже серйозна. І важко в одній статті охопити усі важливі моменти. Тому ми доповнили цю тему циклом з трьох цікавих статей, перша з яких називається: “Правила спілкування батьків з дітьми”.

Автор: Наталя Дейнека