Як підготувати дитину до школи?

Психологічна готовність дітей до школи

Початкова школа – це останній ступінь дитинства і перший крок до дорослого життя, тому тут дуже важлива психологічна готовність дитини до школи і тут піде мова про те, як підготувати дитину до школи.

Якщо дітям ходити в дитячий садок не обов’язково (хоча украй бажано), то навчання в школі проходять усі діти. Саме в школі дитина вчитися виконувати набір певних обов’язків (поки шкільних, а пізніше – професійних) і формується ставлення до оточення (спочатку до однокласників, а пізніше – до колег по роботі) і до начальства (поки до учителя, пізніше – до безпосереднього керівника).

Початкова школа – це відповідальний етап у житті дітей. Дитина в 6 років перебуває в «престижному» становищі в дитячому садку (ходить у підготовчу групу), користується повагою серед інших дошкільників у дворі, уміє грати вже в усі дитячі ігри, а в школі вона виявляється першокласником, тобто наймолодшим і найменшим. І, виявляється, їй ще багато що треба дізнатися і багато чому навчитися. І навчатися доведеться не навмисно, як у грі, а займатися не так, як у дитячому садку, а набагато серйозніше. Звичайно, дитина знає, що в школі їй треба буде вчитися, але її уявлення про шкільну освіту поверхневі, і засновані на переглядах дитячих фільмів, передач, а також, розповідях дорослих. Але проблема в тому, що дорослі не знають, як правильно підготувати дитину до школи, і психологічна готовність дітей до школи виявляється несформованою.

Заздалегідь готуйте дитину до навчання в школі

Для того, щоб не відбити бажання вчитися з перших днів у школі, дитину заздалегідь потрібно готувати до цього. Наприклад, при перегляді дитячих фільмів і передач попутно розповідати дитині про справжні реалії шкільного життя, про те, як проходить навчання. Аналогічно потрібно чинити, коли ви разом читаєте книги на подібні теми. Хорошим прийомом буде ваша розповідь дитині про випадок зі шкільного життя, який стався з вами в дитинстві, тільки врахуйте, що відтоді в школах багато що змінилося. Також не потрібно ставити перед дитиною занадто жорстких рамок поведінки. Усе має бути в міру.

Іноді дорослі, бажаючи сформувати в дитини бажання вчитися, розповідають про те, як у школі чудово, які там веселі перерви і багато друзів, з якими вона гратиме, усі діти дуже хороші, дружать між собою, слухають вчительку, яка завжди розповідає дуже цікаві речі. Звичайно, така інформація несе більше шкоди, а не користі і зовсім не сприяє правильному формуванню психологічної готовності дитини до походу в школу. І немає нічого дивного в тому, що батьки не знають, як змусити дитину вчитися, коли вона зіткнеться з реальним шкільним життям.

У дитини і її батьків різний погляд на школу, врахуйте це при її підготовці

Часто для дитини найцікавішою виявляється лише зовнішня сторона шкільного життя. А ми, дорослі, часто стурбовані тим, як вона вчитиметься. Чи добре вона читає і рахує, чи досить вона акуратна, як вона носитиме портфель, тобто нас цікавить змістовна частина навчання. А дитині цікаве інше, якого кольору в неї буде пенал, які малюнки будуть у неї на зошитах і на підручниках і т. ін. Для дитини, у перші декілька місяців навчання в школі, перерви викликають більше радості та інтересу, ніж уроки, а заняття в групі продовженого дня, на яких вона спілкується і грає з однокласниками, прийнятніше, ніж нудні уроки в класі. І це слід враховувати при складанні плану: як підготувати дитину до школи.

Виходячи з цього, стають зрозумілими такі випадки, коли хороша, здібна дитина проявляє байдужість до отриманої нею двійки з математики і, навпаки, радіє, коли вчителька похвалила її малюнок на уроці малювання. Відбувається це тому, що на уроці математики їй було не цікаво, вона не намагалася зрозуміти матеріал і запам’ятати його, він їй був байдужий. Тому і двійка з математики їй також байдужа. І те, як змусити дитину робити уроки з математики, стане великою проблемою для батьків. А от на уроці малювання вона із задоволенням намалювала те, що хотіла, повністю була поглинена цим заняттям, природно, у неї добре вийшло і її похвалили за це і добре відмітили.

Слід зазначити, що психічний розвиток дітей дошкільників у 6-7 років ще не закінчується. Адже, по суті, першокласник ще в багатьох сенсах залишається дошкільником, його учбова позиція і погляди тільки формуються і це процес повільний. Така істина, що в школу ходять вчитися, а не розважатися, для дитини дуже формальне твердження. І в цьому їй належить переконатися на власному досвіді шкільного життя.

А якщо ще і батьки, кажучи дитині про школу, зачіпали тільки зовнішній бік (ходити треба акуратним, добре вчитися, нічого не залишати в школі) або розповідали тільки про те, що в школі завжди весело і цікаво, то в дитини формується дуже своєрідне уявлення про школу. Зазвичай дитина усе бачить у рожевому світлі, уявляє собі нескінченні веселі ігри з однолітками, шумні і радісні перерви і канікули, які зрідка уриваються уроками. Така думка часто зустрічається в дітей, які не ходили в садок, і тому не мають навіть такого уявлення про організовані заняття, яке вже якоюсь мірою знайоме випускникам дитячих садків. Отже, психологічна готовність дитини до школи набагато вища, якщо вона відвідувала дошкільну освітню установу.

Тому, якщо сумніваєтеся, як можна підготувати дитину до навчання в школі, то, передусім, не потрібно нав’язувати їй нескінченні уроки з читання, письма і арифметики. Спокійно, помалу щодня, навчіть дитину читати і рахувати. Треба постаратися їй пояснити, що головне – це отримати знання і уміння, саме за них ставляться оцінки. А якого кольору в неї пенал – це не має значення, це тільки справа її смаку.

Як здолати важку адаптацію дитини до школи?

У перші дні перебування в школі обличчя дітей не випромінюють безтурботної радості. Навпаки, у них більше тривоги і напругу, іноді навіть страх. Різка зміна в житті, велика кількість нових правил і заборон, які треба дотримувати. Удома раптом усіх починають цікавити успіхи в школі. Ці фактори перевантажують нервову систему дитини. У неї знижується апетит і може порушитися сон. Адаптація до школи проходить у дитини дуже важко, а батьки не завжди можуть помітити це.

Як підготувати дитину в школу, якщо період адаптації проходить так важко? Ясно, що необхідно допомогти їй адаптуватися. Саме надати допомогу, а не посилити вимоги до неї і не звільнити від усіх обов’язків у сім’ї. Спершу, треба допомогти їй впоратися з новими для неї обов’язками.

Багато батьків вдаються до крайності. Одні звільняють дитину від усіх справ, окрім відвідування школи і приготування уроків, внаслідок чого з’являються не заправлені ліжка в дітей, розкидані підручники і зім’ята шкільна форма, що лежить у кутку. А інші бачать сімейне щастя дитини в тому, щоб пред’явити жорсткі вимоги до неї, щоб підвищити її успішність. Обидві ці крайнощі невірні, вони перешкоджають вливанню дитини в шкільне життя.

Набагато ефективніше вникати в кожну дрібницю нового життя дитини, і своїм прикладом показати, що це цікаво і пізнавально, можна з гумором і жартом підходити до цього і нагадувати те, про що дитина забуває. Хороші батьки не залишають такі справи на самоплив, а контролюють їх і спрямовують у вірний бік.

Автор: Наталя Дейнека