Заздрість може набирати різних форм і проявів. Що робити, коли так і «свербить» вихлюпнути її у віртуальний простір?
– Ой, ви тільки гляньте – Лілька нові фотки у Фейсбуці виставила! – голосно промовила Іра, а в її очах спалахнув якийсь недобрий вогник.
– Так це, напевно, зі святкування. Вона ж свій день народження в якомусь прикольному кафе відзначала, – підхопила розмову Оксана.
– Ага! Зараз зацінимо! – сказала Іра й зручніше вмостилася біля компа.
– Не, ну що це на ній за ганчірка! – за хвилину прокоментувала вона святкове вбрання уродинниці.
– А зачіска, зачіска! Хто ж таке з нею, бідолашною, сотворив?! Якесь вороняче гніздо на голові замість волосся! – додала «позитиву» Оксана.
Дівчата весело перезирнулися та голосно розсміялися.
– І в чому ж причина вашої радості?
Захопившись коментуванням фотографій подруги, дівчата навіть не помітили, як до кімнати зазирнув Олег, старший брат Ірини.
– Та ось, Лільчині фотки роздивляємося. Свіжак! У неї вчора день народження був, а сьогодні вже можна «долучитися до прекрасного», як висловлюється наша шановна Людмила Григорівна.
– І я хочу «до прекрасного»! – посміхнувся Олег, сівши поряд зі сестрою. – О, а плаття на Лільці досить симпатичне та й зачіска цікава – з нею вона на вигляд старша… Так, таку дівчину не соромно й на побачення запросити…
– Ти що – серйозно?! – витріщила очі Ірина.
– Та це ж Лілька, ми з нею з дитячого садочка знаємося, а ти кажеш: «На побачення…»
– А що? – здивувався хлопець. – Хіба я щось погане сказав? Навпаки – похвалив твою подругу…
– Подругу?! – обурилася дівчина. – Яка вона мені подруга, коли навіть на день народження не запросила?!
– Ну знаєш, бувають різні обставини. Зрештою, це святкування, мабуть, фінансували її батьки, тож вони й визначали кількість запрошених, – спробував заспокоїти сестру Олег.
– А мені байдуже, хто там що фінансував! Не запросила – й добре! Але я Лільці того не забуду! Звісно, в очі нічого не скажу, але так чи інакше – помщуся!
– Помстишся? – здивувалася Оксана. – А як?
– Та дуже просто! Додам кілька цікавих коментарів до її фоток – нехай знає! Ну що ти там казала про вороняче гніздо на голові замість волосся? – запитала Ірина й заходилася швидко барабанити по клавіатурі.
Думка психолога
Я переконаний, що в цій історії справа не в братові, не в Лілі, не в способі помсти, яку обрала Іра, а в банальній заздрості. Бо брат просто висловив свою думку і вона, вочевидь, цілком справедливо була позитивна. Про обставини святкування Лілиного дня народження ми нічого не знаємо, крім припущення Олега.
А віртуальна помста вказує лише на незрілість того, хто її використовує. І лише заздрість є тим фактором, що творить цю історію. Я думаю, обом подругам (Ірі й Оксані) слід вчитися бачити гарне в житті своїх друзів. Бо якщо вони продовжуватимуть вдаватися до віртуальної помсти щоразу, коли їх «дуситимуть» заздрощі, то назагал їх не чекає нічого позитивного, хіба розчарування.