Прийшовши наступного разу в гості, дядько Сашко спитав Митька:
– Ну, як ти, герою, одужав?
– Одужав! Дядьку Сашку, а який орган найголовніший у людини?
– Це серце. Уяви, що людина – це машина, а серце тоді в неї буде мотором. Воно ніколи не відпочиває – б’ється й качає кров по організму.
– Як насос?
– Так, як насос. Кров тече по трубочках – судинах – і живить усі органи. Людина дихає, бігає, думає.
– Ой! – раптом злякався Митько. – Мені здається, моє серце не стукає… Я не чую…
– Спробуй знайти пульс на зап’ястку. Поклади великий палець нижче від долоні. Відчуваєш?
– Відчуваю! – зрадів Митько. – Значить, працює мій мотор!
– Ходімо, друже, до кардіолога! Кардіолог – це такий доктор, який лікує серце. Він зробить тобі кардіограму, на якій буде видно, як працює твоє серце.
У кардіолога Митькові дуже сподобалося. Хлопчика поклали на канапку та прикріпили до нього купу різних дротів.
– Я наче павучок у павутинці! – засміявся Митько.
– Лежи тихенько, павучку! – сказала йому лікарка-кардіолог. – Зараз цей пристрій – кардіограф – буде слухати твоє серце.
Серце стукало, кардіограф працював, а Митько тихо лежав. Незабаром він почув від лікарки:
– Ну, все. Одягайся, Митьку. – Лікарка показала йому довгі аркуші з кривими смужками. – Усе нормально з твоїм серцем – працює як слід, але ти все одно маєш турбуватися про нього. Тренувати його: робити руханку, займатися спортом, давати йому відпочити, коли стомився, вчасно лягати спати. Зрозуміло?
– Зрозуміло! Я поїхав, тітонько! – попрощався Митько й загудів, як справжній автомобіль: – Бі-бі!