Тепер Митько старався виконувати всі приписи лікарів. Старався-старався – та й перестарався! Згадав він, що Валентина Петрівна просила його їсти більше овочів і фруктів. І тому, коли приїхав на дачу, подивився навколо: де ж тут овочі та фрукти? Вони ще не дозріли – зелені на гіллі висять. Але хіба це Митька зупинило? Що він тільки не їв! Звичайно ж, у нього заболів живіт. Мама з татом лише руками сплеснули й одразу ж повезли його до лікаря-гастроентеролога. Гастроентеролог виявився високим вусатим дядьком. Він акуратно пом’яв Митьків живіт і спитав, що той їв. Хлопчик чесно йому все розповів про недозрілі овочі та фрукти.
– Недозрілі фрукти занадто тверді. Хоча б через це не варто їх їсти, адже шлунку дуже важко їх перетравити. Тому й болить живіт. Він надувся, як повітряна кулька, – усміхнувся лікар. – Зараз будемо тебе лікувати.
Він дав Митькові смачної водички – цілу склянку. Виявилось, це були ліки. Вони почистили Митькові і шлунок, і кишківник. Живіт перестав боліти, тож і настрій у хлопчика одразу покращився.