Одного разу в гості до Митькових батьків приїхали друзі з малюком.
– Нумо глати! Я буду тлактол, а ти – вантазівка! – сказав малюк.
– Що? Що ти говориш? – не зрозумів його Митько.
– Тлактол. Вантазівка.
– Із твоїм язиком щось трапилося, – задумливо сказав Митько, – треба його лікувати. Ану ж підемо з тобою до поліклініки.
Спитавши дозволу в батьків, Митько з малюком вирушили до поліклініки.
Коли прийшли до поліклініки, Митько спитав:
– Який лікар тут лікує хворий язичок? Цьому малюкові терміново потрібна допомога!
– У нього язичок не хворий, а просто неслухняний! – усміхнулася лікарка. – Його треба навчити бути слухняним.
Вони всі пішли до кабінету, на дверях якого було написано «Логопед».
Там тітонька-логопед почала тренувати неслухняний язичок малюка. Він мав повторювати слова – це було дуже весело. Тітонька просила хлопчика гарчати, шипіти й мукати. Язик почав слухатися, і згодом малюк зміг правильно вимовляти слова.
– Тр-рактор-р! Вантаж-жівка! – почав говорити малюк.
– Ур-ра!!! – закричав Митько.
– Ур-ра!!! – закричав слідком за ним малюк. – Тепер я навчився говорити літеру «р»!
Але тітонька-логопед сказала:
– Твій язичок треба ще потренувати, щоби він усі звуки навчився говорити правильно. Прийдеш до мене ще на заняття?
– Пр-рийду! – чітко вимовив малюк.
Так Митько й малюк дізналися, як працює лікар-логопед.
Вимов звуки, які видають ці тварини.