Добре, що Митько потрапив до стоматолога-хірурга й він вирвав йому два молочних зуби, які заважали рости новим, постійним. Проте все-таки нові зуби вже виросли криво – зовсім не в той бік. Митько засмутився, але дядько Сашко його заспокоїв, нагадав, що серед стоматологів є такий, який виправляє зуби, якщо вони починають рости нерівно.
– «Стоматолог-ортодонт», – прочитав Митько на дверях кабінету. – Значить, ми прийшли правильно.
– Добридень! – ввічливо сказав Митько.
– Добридень! – відповів йому веселий лікар. – То що, Митьку, будемо вирівнювати зубки?
– Будемо! – погодився Митько. – Розкажіть, як ви це робите? Ви що, кажете зубкам: «Шикуйсь!» – і вони одразу вирівнюються, слухаються вас?
– Трошки не так, – усміхнувся лікар-ортодонт. – У мене є чарівний пластилін. Ти прикушуєш його – і він набуває форми твоєї щелепи. Це називається «зробити зліпок». Спробуємо?
– Так! – зрадів Митько.
Пластилін виявився рожевим, із приємним полуничним запахом. Митько посидів із ним трошки, а потім лікар витяг зліпок і сказав, що відповідно до нього зроблять спеціальну пластинку, яку Митько має носити.
– А ще – бачиш? Це чарівна ниточка, дуже-дуже міцна.
Я прикріплюю її до зубів і потихеньку підтягаю. Вона допомагає зубкам стати на місце, – сказав лікар. – Зрозуміло?
– Зрозуміло! – відповів Митько.
Митько носив пластинку щодня. Усі йому заздрили! Але невдовзі його зубки стали на місце, вийшли рівненькими, красивими – і пластинка йому більше не знадобилася.
