Тимко нікого й нічого не боявся. Навіть лютого кальмара Архітеутиса[1]. Це лихе кровожерне чудовисько ніхто і в очі не бачив, однак мешканці океану жахалися вже одного його імені.
Проте не буду вводити тебе в оману: одного Тимко все ж таки боявся. І дуже-дуже. Лоскоту! Надто, коли мама Китиха садовила його у ванну й починала щосили терти мачулою з духмяним милом.
(Тобі, мій любий читачу, цікаво, чому китеня милося, та ще й із духмяним милом? Відповідаю: тому, що на китів, які довго не миються, нападають креветки-паразити. Ці креветки гірші за комарів. Дуже кусючі! Ось тому кити й китенята повинні ретельно митися. Утім, як і дітлахи.)
Кожного разу тільки-но матуся торкалася Тимкової спини або плавців, той починав реготати й брикатися. Китеня завжди так заходилося зо сміху, що мильні бульбашки теж починали реготати. Одні лопалися від сміху, інші росли, як гарна квашня, громадилися й утворювали у ванній гори білосніжної піни.
Від шалених помахів Тимкового хвоста піна летіла навсібіч пластівцями, сідала на полички, чіплялася до рушників, одежі, лізла до носа, вух і зазвичай потрапляла матусі в очі. Бідолашна мама мимоволі починала плакати й від того гніватися. А коли мама Китиха гнівається, від неї краще триматися подалі; адже якщо вона не в доброму гуморі, то так метляє своїм сильним широким хвостом, що в океані здіймаються величезні хвилі.
– Грім і блискавка! – кричить тоді капітан Хвалько-Теревенько, який плаває на Рипучому Кораблі. – Шторм і штиль! Коли скінчиться це неподобство? Ще трохи, і мій корабель потоне, з’їж мене морський коник! А я, на жаль, досі не знайшов часу, щоб навчитися плавати…
Та десь за годину розбурхані хвилі промивають мамі Китисі очі, й вона заспокоюється. Тоді й океан стишує хвилі, стає гладеньким, блискучим, наче дзеркало.
Капітан Хвалько-Теревенько посміхається і, мужньо дивлячись у бінокль, командує:
– Агов, там, на кормі! Покваптеся! Повний уперед! Прямуємо на норд-ост[2]!
[1] Кальмари архітеутиси справді існують, але здебільшого ці тварини не настільки великі й кровожерні, як описує автор.
[2] Норд-ост (морський термін) – північний схід.