Переддень Різдва. Сім’я Германсторфер не може дочекатися свята. Шкода, що брати Остін і Каньєн не зможуть приїхати – 24 грудня має народитися їх молодший братик.
Майк і Трейсі чекали на дитину. Те, що станеться в наступні години, було доки для них невідомим.
Усе йшло, як завжди. Почалися схватки, які досвідчена мама терпляче витримувала. Лікарі досі не можуть зрозуміти, коли справа прийняла драматичний оборот. Майк негайно відчув – щось не так. Незабаром він почув страхітливий звук приладу. Серце його дружини перестало битися.
Лікарі були в паніці. Безуспішно вони намагалися повернути Трейсі до життя. Ці декілька хвилин очікування перетворилися для Майка в справжні тортури. Невідомість мучила найгірше. Чоловік безпорадно спостерігав, як його улюблена жінка блідне, поступово втрачаючи життя. Через 4 хвилини лікарі остаточно вирішили, що Трейсі мертва. Кожна секунда зволікання могла тепер коштувати малюкові життя! З болем у серці пояснивши Майку ситуацію, лікарі почали кесаревій переріз.
Палата була заповнена звуками приладів, криками лікарів і медсестер, але овдовілий чоловік більше нічого не чув. Він все ще знаходився в стані шоку. Майк не відводив погляду від тіла своєї дружини, спостерігаючи за тим, як лікарі розрізають їй живіт заради рятування життя малюка. Дитину витягнули з утроби матері, з нетерпінням чекаючи її першого крику. Але було надто пізно – крику оточення так і не почуло. Лікар поклав маленького хлопчика батькові на руки, коли раптом сталося непередбачене. Малюк почав повільно дихати і незабаром закричав, голосно проголошуючи момент свого народження! Він був живий!
Що сталося потім можна назвати тільки дивом. Перед тим, як накрити тіло Трейсі, лікарі раптом почули стук її серця! Слабкий, переривчастий, але повільний і стабільний. Незабаром жінка знову розплющила очі. Ніхто так і не зміг пояснити, як це сталося, але щасливому Майку жодні гіпотези не були вже потрібні! Зі сльозами радості він показав Трейсі їх новонародженого сина, який міцно спав, не усвідомлюючи, що вартувало повернутися йому до життя.
Сьогодні хлопчикові вже три роки, ніщо не заважає йому радіти життю і насолоджуватися любов’ю братів і своїх батьків. Навіть зараз лікарі не можуть пояснити, що ж сталося тоді з Трейсі. Проте вся родина досі не може без хвилювання згадувати це Різдвяне диво.
