Наступного дня Даринка вирішила просто побайдикувати в дворі на самоті, подумати. І, наприклад, скористатися відсутністю сестер та відчайдушно погойдатися на новій гойдалці.
Дивний звук відірвав її від мрій про гойдалку. Це було щось схоже на скоромовку, яку промовляв півень. Змовкли всі звуки двору: перестали сокотіти кури, ґелґотіти гуси, цвірінькати горобці, туркотіти голуби, повискувати поросятка, перегиркуватися сусідські пси.
Замовкло й зупинилося все.
Усе, окрім зграйки кольорових кавалочків на тоненьких лапках, поперед яких гордо й тендітно йшла… курочка Мишко. І то були її діти.
Даринка довго зачаровано дивилася на свій «подаруночок».
До курочки Мишка повагом підійшов Червінець і поклав перед нею черв’яка. Зозуляста мама відступила й засокотіла до дітей, припрошуючи куштувати гостинець татка.