
Він величезний і небезпечний, у нього сильне і м’язисте тіло, гострий передній ріг і значні за розмірами копита. Білий носоріг – найбільший представник родини носорогів.

Так маса старого самця може досягати 5 тонн (майже стільки ж, скільки і вага саванного слона), довжина його тіла зазвичай не менше 4,2 м, а висота в плечах – 1,5-2 метри! Офіційно зареєстрований рекорд довжини переднього рогу – 158 см. Втім, більшість білих носорогів мають роги набагато скромніші за розмірами, а їх маса знаходиться в межах 2-2,5 т. Але і це, погодьтеся, зовсім не мало.

Цікаво, що «білого» в цього носорога немає нічого. Забарвлення його тіла швидше сіре, майже темне. Він лише трохи світліший за чорного носорога. Але чому його прозвали саме білим? Через плутанину: місцеві жителі називали його «wijde», що в перекладі з бурської означає «широкомордий» або «широкий», а англійці стали звати його «white», тобто «білий». Саме з англійської мови назва білого носорога і перейшла в інші країни.

Головна його відмінність від чорного носорога – це рівна широка верхня губа, тоді як у чорного носорога вона загострена у вигляді хоботка. Така особливість цілком зрозуміла: основною їжею білого носорога служить трав’яниста рослинність, а зовсім не кущі, як у чорного. Величезний передній ріг потрібен тварині для розсовування колючих гілок під час прийому їжі і ходьбі, а також для шлюбних поєдинків. Другий ріг майже не розвинений.

Живуть носороги невеликими стадами, хоча іноді трапляються і досить великі групи, що налічують по 16-18 тварин. Як правило, стадо складається із самиць та їх дитинчат: зовсім маленьких, які живляться материнським молоком та їх братів і сестер, що підросли і харчуються самостійно, але доки не готові піти далеко від матері.

Іноді до такого стада приєднуються старі самці, проте поводитися вони повинні досить пристойно, інакше вмить будуть вигнані розгніваними самицями.
Із суперниками в самців білих носорогів розмова ще коротша: під час шлюбного сезону вони ведуть між собою запеклі бої, які нерідко закінчуються важкими пораненнями. А от у випадку небезпеки носороги діють згуртовано: стають у коло, закриваючи собою беззахисних дитинчат, і не підпускають хижаків ні на крок, відганяючи їх своїми гострими рогами.

Час від часу носороги приймають грязьові ванни, дозволяючи болотяним черепахам висмикувати з їх шкіри кліщів, що напилися крові. Більшу частину дня чи ночі (залежно від погоди) вони пасуться. Жару не люблять, як, втім, і дощі, ховаючись від того і другого під деревами.

На жаль, ріг носорога довгий час використовувався в народній медицині і вважався чудодійним зіллям. Його вартість частенько прирівнювалася до вартості автомобіля, тому браконьєри нещадно на них полюють.
