Не хочу, аби мене вважали експертом у будь-якій царині, бо не маю ще досить досвіду, але — вибачте, будь ласка, що таке кажу, – на мою думку, дуже багато часу витрачається на перевітрювання моєї дупці, коли ото лежу на повивальному столику. Підгузники – ось у чому причина! Здається, цьому ніколи не буде кінця! Звичайно, те, що вони підтримують сухість там, де частенько буває мокро, дуже добре. Проте має бути якийсь інший спосіб. Мій тато теж так вважає. Він ніколи не досягне великих успіхів у зміні підгузників. Учора ввечері, коли тато намагався впоратися з великою купою у моєму підгузнику, та купа невдовзі опинилася на моїй дупці, на животі, на спині – одне слово, все було геть розмазане. Тато здався і покликав на поміч маму, а тоді цілком слушно сказав: «Ясна річ, висадка людей на Місяці – велике досягнення. Але я не повірю у поступ доти, доки не винайдуть дитину, після якої підгузники залишатимуться чистими й сухими».