Малюкам слід впорядковувати свої розумові здібності так, аби почати вчитися та орієнтуватися у навчанні, мисленні, у здатності запам’ятовувати та творити, виходячи зі зручної часової послідовності та логічної просторової схеми.
Якщо ваша дитина вічно спізнюється, якщо вона не може дотримуватися певних термінів, якщо вона губиться, коли їй пропонують зробити кілька речей одночасно, цілком можливо, що вона має проблеми зі здатністю виявляти та впорядковувати дані з безмежного моря інформації, котру необхідно запам’ятовувати та використовувати в певній послідовності. Трапляється, що дитина, позбавлена відчуття орієнтації, плутає праву та ліву руки, часто залишає або губить власні речі – цілком можливо, що вона не вміє знаходити та впорядковувати просторові дані.
Малюкам слід впорядковувати свої розумові здібності так, аби почати вчитися та орієнтуватися у навчанні, мисленні, у здатності запам’ятовувати та творити, виходячи зі зручної часової послідовності та логічної просторової схеми.
Це не інстинктивна і не така вже й проста справа. Аби запам’ятати, як шнурувати черевики, а потім – як зав’язувати вузол краватки, треба вміти запам’ятовувати, а згодом відновлювати послідовність рухів. Не забувати дні народження, рецепт яблучного пирога чи довгий анекдот – усе це потребує уміння запам’ятовувати речі в правильному порядку.
З перших класів діти вступають у доволі складний часовий та просторовий світ. Розрізняти порядок літер в алфавіті, розуміти, котрі числа більші за інші, та вміти розпізнавати час – це справжнє випробування для п’яти-семирічних дітей. А їм ще треба вивчити такі часові визначення, як «спочатку», «потім», «поки що» та «коли»! Здібність розуміти та вживати ці терміни частково залежить від внутрішнього відчуття часу та простору. Останнє – основна характеристика математики. Задачі на кілька дій та лічба, особливо множення – складні вправи для просторової орієнтації. Водночас від учнів вимагають розповідати історії, повідомляти про події та писати короткі твори у чіткій логічній послідовності.
З року в рік навчальне навантаження ускладнюється, тому діти повинні довести, що вони вміють розпоряджатися своїм часом. Вони повинні дотримуватися термінів та закінчувати масштабні завдання, застосовуючи логічну послідовність переходів. Їм слід відчувати плинність часу у процесі написання контрольних робіт, аби закінчити завдання вчасно, та не спішити зробити на скору руку ті частини, котрі можна виконати значно краще, працюючи спокійно. Дітям варто навчитися знаходити компроміс між швидкістю та якістю.
Дуже важливо, аби родичі, спонукаючи дітей тренуватися, доклали зусиль та віднайшли можливі проблемні моменти в цій сфері. Перед тим, хто не навчиться упорядковувати свій розум, постає велика небезпека дуже складного та виснажливого життя у школі.
Потреба організовувати свій час постає ще гостріше у старших класах, навіть якщо підлітки намагаються знехтувати цією вимогою або відкинути її.
Дітям слід допомогти навчитися розподіляти час, наприклад, попросити написати план їхньої роботи на вечір чи маршрут поїздки на канікули. З маленькими дітьми та підлітками краще користуватися аналоговими, а не цифровими годинниками: так вони можуть стежити за рухом стрілки та організовувати час, відштовхуючись від інтервалів, які заміряють на циферблаті. Школа теж повинна сприяти цьому, укладаючи робочі плани для дітей чи завершуючи великомасштабні задуми, поступово ілюструючи етапи їх виконання.
Учителі та батьки повинні бути готові зауважити, що дитина дезорієнтована, відволікається чи раптово плаче, коли отримує складні завдання, виконати які можна лише в кілька етапів. Це може бути проблема недостатньої пам’яті на послідовність. Батькам не завадило б привчити дитину вести щоденник і звіряти з товаришами завдання.
З перших років життя вірші, пісні та ігри, котрі базуються на ритмі, допоможуть зміцнити здатність запам’ятовувати послідовність. Лічилки на мотив абетки та місяців року та будь-які інші прийоми – особливо ефективні. Взагалі музика – чудовий засіб, котрий допомагає запам’ятовувати часову послідовність.
Вимоги, поставлені школою, можуть стати справжньою шоковою терапією для плекання таланту справлятися з уроками. Вдома величезну допомогу надає добре організована робоча атмосфера. Батьки повинні ставитися з розумінням та допомагати дітям ставати більш організованими, якщо у них помітні труднощі з відчуттям просторового порядку. Скаржитися без кінця та читати нотації – марна трата часу й образа дітей. Краще допомогти їм скласти «мапу» речей та писати етикетки на шухлядах.