Перефразувавши один доволі відомий вислів, можна стверджувати, що «скільки людей – стільки помилок». Попри таке доволі сумне припущення, яке, на жаль, не далеке від істини, можна зауважити, що більшість людей припускається типових помилок, що звісно не виключає і наявність суто індивідуальних. Це сумне явище не оминуло й виховання дітей.
У жодному разі не вважаючи себе несхибними провідними «експертами» в царині виховання, і не нав’язуючи власну думку оточенню, пропонуємо вашій увазі кілька цікавих, звісно, на наш погляд, спостережень відносно характерних помилок, що припускаються батьки відносно виховання дітей. При чому не тільки власних: адже в тій чи іншій мірі люди всі між собою пов’язані, і часто, навіть попри бажання, являють молодому поколінню чи добрий, чи, на жаль, поганий приклад. Отже…
- Відсутність як такого виховання – тут можна було обійтися без коментарів, проте варто відзначити, що виховання – це передусім передача дітям, унукам, одним словом, наступним поколінням – певної системи цінностей: що є добрим, а що є поганим. З огляду на такий погляд на виховання, варто задуматися, а що переймає молодше покоління, дивлячись на нас? А на це запитання кожен отримає відповідь персонально, можливо, не відразу, але обов’язково з плином часу.
- Брак часу (уваги) на виховання – якщо батькам бракує часу на виховання власних дітей, цим обов’язково займеться хтось другий, і не завжди, на жаль, з благими намірами.
- Надмірна довіра спеціалістам – цей пункт у певній мірі є продовженням попередньої думки, проте його причиною найчастіше є не брак часу, а невпевненість у власних силах чи просто сліпа віра в непогрішність більш відомих, і здавалося, авторитетніших людей. Чому «сліпа» віра? – Бо немає людей, що не помиляються, особливо схильні до помилок ці люди, яка вважають себе… несхибними чи, принаймні, експертами (а це вже натяк про свою несхибність) у певній галузі – у нашому випадку – у вихованні. Світ і люди, які населяють його, надто динамічні, непередбачувані, різноманітні і багатогранні, щоб можна було б стверджувати, що ми досконало знаємо їх.
- Власна непогрішність – якщо в попередньому випадку надмірно довіряли чужому розуму, то в цьому випадку – надмірно довіряють власному. Можна знову ж таки розпочати про багатогранність і динамічність світу і людей… Втім, ви і так це знаєте, і більш за все знали. Так що не варто зневажати думку оточення, деколи думки бувають слушними, сподіваємось, що до них відносяться і наші 😉 . Проте відразу наголошуємо, що остаточне рішення: скористатися вам тією чи іншою порадою, все таки доведеться приймати вам (див. пункт 3).
- Щоб не зловживати вашим часом і у свою чергу не стати несхибними експертами з пункту № 3, подальше складання списку доручимо вам, з надією на те, що виявлені помилки допоможуть вам уникнути їх у майбутньому.
З любов’ю, редакція сайту