«Люди вірять у те, у що хочуть вірити…» – напевно, цей афоризм найкраще проявляється в суспільному житті напередодні чергових виборів. Деколи складається враження, що для багатьох людей вибори стають у певному сенсі релігією – так вони беззастережно довіряють, вірять своєму обранцеві, що цю віру в його (її) компетентність, професіоналізм, вірність своїм передвиборчим обіцянкам не може поколивати будь-що. Жодні аргументи та навіть беззаперечні докази. Саме цей факт і дає право порівнювати ставлення деяких людей до обранців (обраниць) як до об’єкту релігійного поклоніння, адже релігія зазвичай не потребує прямих матеріальних доказів: люди просто вірить у щось надприродне.
Хоча, чесно кажучи, передвиборчі обіцянки багатьох кандидатів з абсолютною впевненістю слід віднести до царини надприродного, бо їх, у принципі, не в силах виконати будь-яка людина. Втім, це в жодній мірі не викликає сумнівів в їх шанувальників, навіть більше – викликає в них ще більшу довіру. З цього приводу деколи складається враження, що деякі кандидати змагаються в тому, хто пообіцяє більше. Питання про те, звідки і як вони зможуть виконати усі свої обіцянки, загалом не обговорюється, адже, як нам відомо, релігія і віра не потребують доказів…
Проте це ще не все, хоча б здавалося б, куди далі? Багато хто свого обранця (свою обраницю) наділяє просто-таки надлюдськими здібностями та якостями, які загалом людям просто не під силу. Мова передусім про моральні якості, хоча, звичайно, не варто відкидати і фізичних, адже хтозна, що робиться в головах адептів «чергового рятівника нації»… Стосовно ж моральних якостей: немає абсолютно чесних і безкорисних людей, адже зазвичай ці якості приписують своїм обранцям адепти-шукачі чергового «месії». Або ж, як варіант, вимагають цілком адекватні (у порівнянні із згаданими адептами) люди. Ідеальних людей взагалі не існує і не має сенсу вимагати ідеалу від своїх обранців.
Проте, що й треба вимагати, так це шанобливого до себе ставлення, яке полягає в тому, щоб можливий кандидат на державну посаду сприймав своїх виборців як осудних людей, а ніяк шукачів щось отримати на дурняк, за принципом: «Я за вас віддав свій голос, а ви тепер мене годуйте до ста років». Відповідно, у його передвиборчій програмі не повинно бути жодних нездійсненних та мало здійсненних обіцянок.
Сподіваємось, що ця інформація була корисною для вас.
З любов’ю, редакція сайту