У молодшенького питаю:
– Що отримав сьогодні в школі?
– Нічого. Я намагався отримати, але мене не викликали.
* * *
Старшенька:
– Мам, а в нас є щось Сапфо?
– Ні. А навіщо тобі?
– Сказали вірш її вивчити.
– А вона хто? – підключається до розмови молодшенька.
– Гречка, – відповідає старшенька.
* * *
Не знаю, як там у вас, а наш молодшенький ще місяць тому написав Дідові М. листа. А днями написав інший варіант, змусив ознайомитися зі своїм шедевром, в якому вказав не лише список бажаних подарунків, а й де їх можна купити. Напевно, вирішив не чекати цього року на написання колективного листа, до того ж врахував, що Дід М. не все озвучене дарує, тому перестрахувався – чітко вказав адреси всього необхідного. Так що тепер не відкрутитися – потрібно гострити лижі й вперед у зазначених напрямках:).
* * *
Молодшенька: «Ми сьогодні в школі хвалилися своїми бабусями-дідусями. Денис сказав, що його дідусь – найбільш просунутий, навчився говорити «у натурі». Я сказала, що мій дідусь вже сидів за компом, а бабуля розбирається в мобільному телефоні. Настина бабуся працює в дитячій поліклініці, а дідусь возить футбольну команду «Динамо»…»
Загалом, нічия в них вийшла:).
* * *
Молодшенька виявила на полиці книжечку з віршами Саші Чорного. Вчора не встигла дочитати, взяла з собою нишком до школи. Долучила до читання майже весь клас. Хто б міг подумати!