Таксячі записульки – Епізод 1

Якщо вам не вистачає радості в житті або клопоту – заведіть собаку. Мені вистачало і того, й того. Але за мене вирішили.

І поставили перед фактом – одного разу із взуттєвої коробки на мене довірливо подивилося створіння з величезними розумними очима. Це створіння хиталося, як билина на вітрі. Без усмішки на нього дивитися не вдавалося. Так у нашому домі з’явився ще один мешканець – такс.

На прізвисько Ватсон.

* * *

Собачечка ріс швидко. Дуже скоро з добродушного іграшкового цуценяти він витягнувся у вродливого такса. І ми всі змогли переконатися: такса – найбільш відповідна порода для великої родини, адже тільки такого собаку можна гладити всім одночасно.

* * *

Біля ліжка хворого пильнує сестра-сиділка. А в нас, якщо хто прихворіє, є собака-лежалка.

* * *

Зробили з дітьми нове відкриття: у людей – рукостискання, у такс – мордостискання. Можна спробувати із коллі, в них теж морди вузькі й довгі, зручно в руку лягають. У жодному разі не варто експериментувати з мастифами.

* * *

Є люди-нитики. А є собаки-витики. Наш собачечка, наприклад, у цьому іноді досягає значного успіху.