На сьогодні спінозавр є найбільшим з відомих науці наземних хижаків, які колись населяли Землю. Ім’я спінозавр в перекладі з грецької означає “ящір спинного хребта”. Таке ім’я динозавр отримав через незвично високі відростки спинних хребців, що формували подобу гребеня на спині, який досягав висоти 1,8 метра. Про призначення цього гребеня ми поговоримо трохи пізніше.
Сам хижак досягав 17 метрів у довжину, 8 метрів (з урахуванням гребеня) у висоту і важив імовірно 7 тонн.

Спінозавр мав один з найдовших черепів серед усіх хижих динозаврів. Останки черепа цього ящера, представлені в 2005 році, досягали в довжину 1,75 метра – доки це абсолютний рекорд серед хижих динозаврів. Спінозавр мав вузьку морду з щелепами, заповненими гострими конічними зубами.


Пересувався він на задніх лапах, які закінчувалися трьома гострими кігтями. Верхні лапи спінозавра були коротшими, але теж дуже сильними. Закінчувалося тіло спінозавра довгим і широким хвостом.
Напевно, спінозавр багато часу проводив лежачи, зберігаючи ресурси для величезного тіла. За способом життя був схожий на сучасних крокодилів: в основному спокій і економія сил – у проміжках полювання. Подібно до тих самих крокодилів, спінозавр мешкав як у воді, так і на суші.
Полював один, підстерігаючи жертву. Спінозавр був здатний на короткі ривки, несподівано кидаючись із засідки. При цьому він покладався на свій гігантський розмір і силу витягнутих щелеп. Окрім того, він міг користуватися хвостом, щоб оглушити жертву. Живився цей хижак в основному великою рибою. До такого висновку можна прийти після вивчення будови зубів і подовжених щелеп спінозавра, які сильно відрізнялися від щелеп інших хижих динозаврів.
А тепер поговоримо про призначення спинного гребеня спінозавра. Як вважають багато вчених, спінозавр використовував свій гребінь для регулювання температури свого тіла.
Для нормальної життєдіяльності тварині вкрай важливо підтримувати певну температуру тіла. Це вирішується двома способами. Рептилії використовують сонячну енергію. Вони гріються на сонці і охолоджуються в тіні. Ці тварини називаються холоднокровними. Температура їхнього тіла залежить від температури довкілля.
На відміну від них, птахи і ссавці отримують енергію з їжі. Завдяки шкірі, волоссю, хутру чи пір’ю вони підтримують постійну температуру тіла незалежно від температури довкілля. Вони відносяться до теплокровних тварин.
Динозаври відносяться до рептилій, відповідно вони були холоднокровними тваринами. Температура їхнього тіла залежала від температури довкілля, для них був потрібний теплий клімат.
У жаркому допотопному кліматі гігантські тіла динозаврів довгий час зберігали тепло. Швидше за все, у них була інша проблема – як би не перегрітися на сонці. Для цього їм потрібний був надійний захист від перегрівання так само, як автомобілям потрібні радіатори для охолодження двигуна. Спінозавр для цього використовував величезний шкірястий гребінь у вигляді вітрила, яке, швидше за все, буле пронизане кровоносними судинами. Якщо спінозавру ставало занадто жарко, він міг пірнути в найближче озеро чи річку, щоб охолодити у воді своє “вітрило”.
А зранку, можливо, спінозавр мерзнув. Тоді він міг встати так, щоб “вітрило” прогрівали сонячні промені – так динозавр швидше зігрівався.