Наступна група динозаврів дістала назву орнітоподи, що в перекладі з грецької означає “птахоногі” – за схожість будови їхніх задніх лап з пташиними ногами.
Передні лапи в них зазвичай були значно коротшими (у 1,5-2 рази) і не такими сильними, як задні. Тому раніше вважали, що вони пересувалися на задніх лапах; згідно з останніми дослідженнями, вони пересувалися на чотирьох лапах.
Ігуанодони – найбільш відомі і перші вивчені динозаври з цієї групи. Також до орнітоподів учені відносять гадрозаврів, які за сплощену форму морди, що нагадує качиний дзьоб, отримали прізвисько “качкодзьобих” динозаврів.
Ігуанодон
Ігуанодони були великими рослиноїдними динозаврами. Довжина їхнього тіла сягала 10 метрів. Висота – до 5 м. Важив ігуанодон до 3 тонн.
У передній частині щелепи ігуанодони мали кістяний дзьоб, яким вони зривали рослини. За дзьобом йшли зуби, схожі на зуби ігуани, але більших розмірів. На верхній щелепі в ігуанодона було 29 зубів, на нижній – всього 25. Будова щелеп дозволяла їм рухатися вздовж один одного і таким чином перетирати їжу.
Передні лапи були добре розвинені і приблизно на чверть коротше за задні. Три середні пальці закінчувалися плоскими кігтями і були пристосовані для опори. Гнучкий п’ятий палець був довгим і гнучким, і служив, як великий палець людині, для захоплення предметів (наприклад, коли ігуанодон нахиляв гілки, щоб поласувати їхнім листям). Але самий дивний палець – перший. Він мав вигляд гострого шипа завдовжки близько 20 см, який імовірно використовувався для захисту від хижаків.
Пересувався ігуанодон переважно на чотирьох лапах, проте міг ходити і на двох. На ступнях задніх лап були лише три товсті пальці. Жорсткий сплощений з боків хвіст підтримував рівновагу. Деякі дослідники припускають, що, незважаючи на великий розмір, ігуанодон міг пересуватися зі швидкістю до 25 км/г, досягаючи її при русі на задніх лапах.
Самці були більші за самиць, що спостерігається в багатьох сучасних тварин. Знайдені масові скупчення останків, дозволяють припустити, що ігуанодони жили стадами.