Особливе місце серед орнітоподів займає родина гадрозаврів, які також відомі під назвою качкодзьобих динозаврів.
Гадрозавр – перший вивчений динозавр цієї родини – став першим динозавром, відкритим у Північній Америці. Окрім того, саме після відкриття гадрозавра було з’ясовано, що динозаври могли пересуватися на задніх лапах.
У різних динозаврів цієї родини розрізнялася форма дзьоба – очевидно, це залежало від рослинності, якій віддавав перевагу той або інший вид. Дзьоб був схожий до качиного лише за шириною. Він був досить коротким, а в задній частині щелепи, глибоко в пащі, знаходилася безліч плоских зубів. До того ж дзьоб використовувався не у воді, а для общипування трави, хвої і листя дерев на суші.
Деякі з гадрозаврів на голові мали різні гребені найрізноманітнішої форми. У цих гребенях знаходилися порожнини, і цілком можливо, що завдяки ним гадрозаври мали здатність видавати, як слони, трубні звуки, щоб не загубитися чи попередити один одного про небезпеку. Жили гадрозаври великими стадами, і така система розпізнавальних знаків була б для них дуже доречною.
Гадрозаври будували гнізда, охороняли кладку і разом піклувалися про потомство: годували свіжим листям, поки дитинчата не могли добувати корм самостійно. Про це свідчить знахідка, що була зроблена в штаті Монтана, США, де було виявлено ціле поле скам’янілих гнізд гадрозаврів з яйцями чи маленькими динозавриками, а також дорослі гадрозаври із залишками рослин у роті.
Гнізда були завдовжки близько 3 метрів і заввишки 1,5 метра. У кожному було по 20-25 яєць. Гнізда знаходилися на відстані близько 7 метрів одне від одного і були зроблені з мулу, як у сучасних фламінго. Гадрозаври спеціально вибирали місце для гніздівля на берегах озер або річок. Маса тіла в 3 тонни не дозволяла їм висиджувати яйця. Тому вони тільки охороняли кладки, прикривши їх піском і прілими рослинами для збереження тепла.
За будовою і розмірами тіла, а також за способом пересування і живлення гадрозаври нічим не відрізнялися від раніше згаданого ігуанодона, хіба що відсутністю шипа на передній лапі.
Незважаючи на всю видову різноманітність, гадрозаври розрізнялися між собою лише формами дзьоба і кістяного гребеня. В усьому іншому вони були між собою дуже схожими.