Казки Бруно Ферреро
Один пес потрапив якось до великої кімнати, всі стіни якої були завішані великими дзеркалами.
Несподівано він побачив навколо себе зграю псів.
Почав вищирятися й гарчати.
Усі пси в дзеркала, певна річ, зробили те саме, – показали грізні ікла.
Пес почав із шаленою швидкістю обертатися навколо, намагаючись захиститися від цієї зграї, й нарешті, люто гавкаючи, кинувся на одного з уявних ворогів.
Сильно вдарившись у дзеркало, він знепритомнів і впав на землю.
Якби хоч раз тоді пес привітно помахав хвостом, усі пси з дзеркал зробили б те саме.
І відбулася б радісна зустріч.
* * *
Миром легко заразити. Хтось мусить почати перший.