Розділ 1 – Драґо і Пиптик

Розкажу вам про Драґо і Пиптика. Бо трохи нечесно виходить: я знаю про Драґо і Пиптика, а ви ще ні. Отже, слухайте.

Драґо і Пиптик на уроках завжди сидять удвох. Бо вони справжні друзяки. І називають вони один одного подружньому: Драґо називає Пиптика просто Пиптя, а Пиптик називає Драґо просто Дра. Так зручніше. Сидять вони за останньою партою. Бо там їм добре сидиться. Затишніше. Просто в них дуже гарний слух і зір. Нехай на перших партах підсліпуваті або тугі на вухо сидять. А їм і з задньої парти все добре видно й чути. І взагалі, на задніх партах корисніше й пізнавальніше сидіти.

Бо ті, що попереду, лише вчителя перед собою бачать і дошку. А все найцікавіше, між іншим, відбувається якраз не перед дошкою, а в класі. Отже, Драґові й Пиптику всіх однокласників видно. І що вони роблять, теж видно.

Он, наприклад, Грінка правою головою під парту залізла і приліплені до неї жуйки облизує. Це її улюблене заняття. Вона мало не на кожному уроці на інше місце пересідає. Учитель ніяк не второпає, чому. А все дуже просто: Грінка позлизує з-під однієї парти весь смак на жуйках та й пересідає за нову. Доки всенький клас так обійде. За той час учні свіжих жуйок поналіплюють. А Ірграк з четвертої парти Гурдрикту з третьої до хвоста портфеля прив’язав. Ото сміху буде, як Гурдрикт після дзвінка на перерву з місця зіскочить.

І взагалі, сьогодні тема геть нецікава: «Як розпізнати і правильно проковтнути принцесу».

А я вам що кажу? Нудота! Де ж вони є, ті принцеси? Нема їх давно. А може, й не було ніколи. Просто дорослі казочки малюкам розказують на ніч, щоб краще спали, та й усе.

Ні, що не кажіть, а останнім часом Подвійний Кадило на уроках усякі абищиці розповідають. Чому розповідають, а не розповідає? Гаразд, поки Драґо й Пиптик за своєю партою навіщось із зошитів аркуші виривають, розкажу вам трохи про Подвійного Кадила. Насправді старенького вчителя звати Кадик Акархович. А Подвійним Кадилом його просто в школі прозвали. І ось чому.

По-перше, Подвійний, бо він двоголовий. Крім цього, він близнюк. Але не простий близнюк, а одиничний. Тільки не подумайте, що я хочу вас заплутати і тому кажу дурниці. Згоден: Подвійний, але одиничний – схоже на плутанину. Зараз спробую пояснити.

Бувають близнюки, яких двоє. Дуже рідко троє. Взагалі рідко – четверо чи більше. А Подвійний Кадило одиничний. Тобто він сам по собі. Ні брата-близнюка, ні сестри-близнючки він не має. Близнюками є його голови. Вони такі схожі між собою, що в дитинстві їх навіть батьки не розрізняли. Взагалі-то можна було визначати за сторонами – правою та лівою, але батьки вважали, що це принизливо – розрізняти дітей за сторонами. Тому дали головам одне ім’я на двох і завжди зверталися до обох. Наприклад:

– Кадику! Бігом ідіть додому їсти деруни! – гукала з вікна мама, коли малий синочок гралися з іншими дракончиками в пісочниці.

Або:

– Кадику! Негайно сідайте робити уроки! – наказував батько, коли малий занадто захоплювалися грою в своїй кімнаті.

Чи так:

– Кадичику, допоможіть бабусі шукати окуляри, – просила бабуся. – А я вам казочку прочитаю.

Через постійні спільні до себе звертання Кадикові голови звикли робити все синхронно. Тобто разом. Разом поверталися в один і той же бік, разом кивали чи крутили туди-сюди головами, в один голос просилися на горщик або погуляти, разом засинали і навіть разом співали пісень. Тільки одна голова співала й розмовляла грубим голосом, а інша – тоненьким. Це була чи не єдина їхня різниця.

А ще через звертання в множині Кадик змалку звик, що його називають на «ви», тому виріс дуже поважним.

По-друге, Кадило. Так його звали не тільки через ім’я Кадик. Ще його так називали тому, що він часто засинали просто посеред уроку, особливо, коли зошити перевіряли. А коли учитель куняли, то з напіввідкритих його пащ починав чадіти димок. За це все вкупі учні й прозвали педагога Подвійним Кадилом.

Ага! Тепер зрозуміло, навіщо Драґо і Пиптик виривали з зошитів аркуші. Вони зробили паперових дракончиків і тепер запускають, змагаючись, чий далі залетить.

Так от. Драґо й Пиптик зовсім не слухають учителя, бо вважають, що останнім часом він геть непотрібні теми їм дають. Взяти хоча б минулу: «Як здолати богатиря». От ви того богатиря бачили, скажіть? Хоча б одного? Хоча б не дуже великого? На картинах не рахується. Отож-бо. І ніхто не бачив. Бо не буває ніяких богатирів, так само, як і принцес. Легенди то все. Баєчки.

Драґо з Пиптиком переконані, що теми, котрі не стосуються життя, тобто нежиттєві теми, їх не обходять. Ось чому вони зовсім не звертали уваги ні на слова Подвійного Кадила, ні на те, що він писали на дошці. А розповідали учитель ось що.

– Здавна дракони й принцеси не могли існувати одне без одного. Особливо не могли існувати дракони. В сиву давнину принцеси водилися повсюди, їх було вдосталь по цей і по той бік Великої Ріки. Проте в наш час принцеси – дуже рідкісні створіння. Їх лишилося обмаль, тому їх занесено до «Червоно-зеленої драконячої книги». Востаннє принцесу було помічено п’ятсот років тому відомим людинознавцем, славетним принцесоковтачем і богатироборцем Хурделієм Иррарським. Відтоді жодної зустрічі з принцесою документально не зафіксовано. Попри це ми ще сподіваємося, що цей вид не зовсім втрачено природою, тому на випадок зустрічі з принцесою, ви, діти, мусите знати таке…

Подвійний Кадило взяли в лапу крейду й записали на дошці:

Сім ознак, за якими можна розпізнати принцесу:

  1. Принцеса мешкає в замку.
  2. Принцеса їсть марципани.
  3. Принцеса носить на голові невеличку корону або вінець.
  4. Принцеса ніколи не спить на горошині.
  5. Принцеса має витончені манери.
  6. Принцеса дуже лунко верещить.
  7. Принцеса страшенно боїться драконів.

– Запишіть це собі в зошити й запам’ятайте, – промовили Кадик Акархович, злизуючи з пальців крейдяний пил. – У зв’язку зі зменшенням поголів’я принцес у природі було вирішено внести деякі зміни в правила їх проковтування. Оновлені правила я теж запишу на дошці, а ви мусите і їх занотувати собі в зошити.

Учитель перейшли на другу частину дошки й почали писати:

Оновлені правила правильного проковтування принцес:

  1. Взяти одну свіжу принцесу (див. ознаку №1).
  2. Спитати в принцеси її ім’я й записати його до свого щоденника проковтування принцес.
  3. Поцікавитися здоров’ям принцеси. (У жодному разі не можна брати до пащі принцесу з нежитем або свинячим грипом!!!)
  4. Зняти з принцеси корону (див. ознаку № 3), щоб не подряпати собі в роті.
  5. Зашпаклювати собі вуха ватою або бур’яном (див. ознаку № 6).
  6. Обережно, щоб не поранити зубами, покласти принцесу на язик.
  7. Гарненько обсмоктати принцесу.
  8. Випустити принцесу і допомогти їй обтертися.
  9. Дати принцесі півника на паличці й доправити додому.

Нічого цього Драґо й Пиптик собі в зошити не записали. Тому вчитель на них розсердилися.

– Чому ви б’єте байдики, а не пишете? – спитали Подвійний Кадило.

– Бо ніяких принцес не існує, – пояснив Пиптик.

– Навіщо нам знати, як проковтувати тих, кого немає на світі? – знизав плечима Драґо.

– Ваша поведінка жахлива! – обурилися вчитель. – Негайно йдіть до директора і поясніть йому: чому ви не хочете старанно вчитися!