…погляд з боку
– Настали такі часи, – почав дядечко Римус, збираючи кінчиками пальців крихти тютюнцю та готуючись, як завжди після вечері, насолодитися люлькою, – коли Братик Кролик почувався так вільно й розкуто, що унадився заходити на територію Людини. Дуже скоро Людині набридло, що в неї щодня цуплять городину, і вона вирішила спіймати нахабу, влаштувавши пастку. – А …
– Одного вечора, – розпочав дядечко Римус, всадовивши маленького синочка пані Саллі собі на коліна та погладивши його по голівці, – Братик Опосум та Братик Єнот були задоволені, як ота лисиця, що потрапила до курника. – Чому, дядечку Римусе? – спитало хлоп’я. – Бо вони добряче попоїли, малий. Опосум напхався донесхочу фруктів, а єнот – …
– Мені здалося, – похмуро почав дядечко Римус, коли маленький хлопчик, наче стрибунець, ускочив у хатинку, – що я вчора бачив малюка, дуже схожого на тебе, який грався із тими пустунами – дітьми Пані Фейверс. З тими самими пустунами, – підкреслив дядечко, – з якими твоя мати заборонила тобі спілкуватися. Коли я повернувся додому, то …
– Одного разу, Братик Кролик простував дорогою, розмахуючи своїм великим пухнастим хвостом ось так – туди-сюди, туди-сюди, – почав дядечко Римус, тяжко зітхнувши та вмостившись на стільці. Він зупинився та подивився на хлопчика. Але малий уже настільки звик до чудернацьких подій, що траплялися в історіях дядечка Римуса, що не звернув жодної уваги на цю дивовижну …
– Коли ти підростеш і в тебе з’являться діти, – почав дядечко Римус, – ти знатимеш, що про них треба піклуватися та захищати їх. Ось у Братика Кролика дітки були слухняні: якщо татко кролик говорив «плиг» – вони плигали, якщо матуся крільчиха говорила «скік» – вони підскакували. Ось як було. І вони завжди тримали свою …
– У ті давні часі знайшовся ще один хитрун, який обдурив Братика Кролика, – почав дядечко Римус, за яким майже із побожним захопленням спостерігав маленький хлопчик. – Ти ж пам’ятаєш, що тоді тварини поводилися наче люди. Вони поралися в полі і, правду кажучи, час від часу навіть влаштовували барбекю – звісно, якщо погода була сприятлива. …
– Пан Черепахо був украй винахідливий, – почав дядечко Римус, потираючи долоні та прицмокнувши, наче із заздрощів, – він був найвинахідливішим серед усіх. Ось як! Маленький хлопчик сидів мовчки та не виказував свого нетерпіння, коли дядечко Римус зупинився, щоб спочатку понишпорити в одній кишені, а потім у другій, вигрібаючи залишки тютюнцю для люльки. Одного вечора …
– То на чому ми зупинилися? Чи я розповідав тобі, що в ті часи, коли звірі поводилися так само, як зараз люди, ніхто не міг змагатися в хитрощах із Братиком Кроликом, – почав, покахикуючи, щоб прочистити горло, дядечко Римус. – Так, – відповів хлопчик. – Гаразд, – продовжив оповідач, – як то кажуть, кінь на …
– Братик Кролик і Братик Лис поводилися наче дітлахи, – почав дядечко Римус, поглядаючи на хлопчика, який прийшов послухати ще одну оповідку і захоплено дивився на нього. – Вони докучали одне одному, проте кролик мав більше спокою, бо лис боявся його кривдити. Одного разу Братик Кролик, Братик Лис, Братик Єнот та Братик Ведмідь розчищали ділянку, …
– Звістка про пригоду Братика Вовка швидше від блискавки поширилася поміж сусідами, – почав дядечко Римус, почухуючи голову краєчком шила, – тож Братик Лис вирішив облишити кролика в спокої. Відтоді вони частенько стрічалися, і багато разів лис міг схопити Братика Кролика. Та варто було йому згадати про вовка, як ця думка вмить тікала з його …