Гігантський кенгуру або східний сірий кенгуру живе на сході і півдні Австралії. Він трохи менше великого рудого кенгуру – навіть найбільші самці важать зазвичай не більше 65 кг. Зате саме йому належить рекорд «кенгурової» швидкості в 64 км/год. і довжини стрибка в 12 метрів.
Втім, східні сірі кенгуру утікають так тільки при великій небезпеці. У звичайній же обстановці вони роблять порівняно невеликі стрибки завдовжки в 3 метри і пересуваються зі швидкістю в 50 км/год. При цьому двох- або навіть триметрові кущі і дерева не є для них суттєвою перешкодою.
Коли кенгуру пасуться, вони часто спираються на усі чотири лапи: використовуючи передні як опору, тварини просувають між ними задні кінцівки, допомагаючи собі хвостом. Іноді вони стають на задні лапи, спираються ліктем на хвіст і «руками» подають собі їду прямо до рота. Їжею для них слугують листя і трава, хоча в неволі вони охоче їдять і фрукти, які в природному середовищі їм не дістати.
У гігантських кенгуру сіра шерсть – темніша на спині і боках і світліша на нижній частині тіла. Як правило, самці виглядають темніше за самок. Крім того, вони значно більше за своїх партнерок. Найбільший і найсильніший самець є головою невеликої групи, що складається з декількох самок і дитинчат. Цікаво, що такі групи називаються «моби», а їх лідер «бумером».
Бумер пильно стежить за порядком в групі і попереджає родичів про наближення хижаків: учувши недобре, він починає барабанити задніми лапами по землі і видавати щось на кшталт покашлювання. Такі звуки примушують усіх кенгуру насторожитися і тут же кинутися геть.
Цікаво, що коли самці треба кудись попрямувати, а її дитинча наполегливо висовується і не хоче ховатися в сумці, матуся може дати йому легких ляпанців передніми лапами, щоб змусити кенгуру підкоритися. Шкода, що такі методи ефективні не завжди і тільки половина кенгурят доживає до двох років: на дитинчат полюють хижі птахи, які можуть вихоплювати малюків прямо із сумки матері.
Сама вагітність сірого кенгуру триває 30-36 днів. Кенгуру знаходиться в сумці близько 11 місяців, потім він стає самостійним.
Гігантські кенгуру найчастіше потрапляють на очі людям, адже живуть вони дуже близько до заселених областей Зеленого континенту. Ці тварини віддають перевагу вологішим місцям для мешкання, хоча можуть приходити і в посушливі райони.
