Клізма проти книжки

Коли мені було років шість, я по телевізору подивився передачу про отруєння ягодами. Там розповідали про ягоди, які їсти не можна, і про те, які симптоми у хворого при отруєнні тими чи іншими ягодами. Передача мені дуже сподобалася!

В одному будинку зі мною жив хлопчик Стьопа. Він був на кілька років старший за мене і ходив до школи.

На літні канікули їм було задано прочитати книжку «Чук і Гек». І вчителька сказала, що тому, хто не прочитає, першого ж вересня поставлять двійку. Стьопа книгу не прочитав і до школи йти боявся. Я йому порадив прикинутися, ніби він отруївся вовчими ягодами.

Прийшов він додому і став бабусі розповідати, що ходив на пустир, з’їв якісь ягоди і тепер його сильно нудить і голова паморочиться. Бабуся викликала «швидку».

Лікарі розбиратися довго не стали і влаштували йому повне промивання шлунка та крапельницю поставили. У школу Стьопа ані першого, ані другого, ані третього вересня не пішов. А потім у дворі виписав мені стусанів і сказав, що краще вже кілька двійок, ніж одне промивання шлунка!