Друзі! Ви коли-небудь пробували пускати мильні бульбашки на морозі? Ні? Спробуйте обов’язково!
Колись, коли я був маленьким, мій тато зацікавився, що буде, якщо заморозити мильну бульбашку? Ми одяглися і вийшли на вулицю. Мороз був не сильний, і бульбашки поводилися точно так, як у кімнаті. Ми очікували дива і, звичайно, засмутилися. Ми повернулися додому та зайнялися своїми справами.
Після вечері бабуся подивилася на термометр, що висів за вікном, та ойкнула. Мороз був більш ніж двадцять градусів! Тато одразу ж вирішив відновити випробування. Знову ми одяглися, вийшли у двір.
Обережно я надув першу бульбашку. Вона відірвалася від рамки, полетіла. Через десять секунд польоту кулька раптом стала якоюсь каламутною. Тато підвів під неї долоню в рукавиці. Кулька лягла на долоню і… не луснула! Я пальчиком поторкав її.
Кулька була твердою! Там, де я торкнувся її, протанула дірочка. Я стиснув кульку в долоні: перед тим, як розтанути, вона неначе розкришилася! Ми пускали нові й нові бульбашки, вони замерзали, а ми дихали на них, протавали пальцем дірочки, загалом, чого тільки не вигадували!
Зараз на вулиці знову сильний мороз, от і згадалися мені наші з татом досліди із заморожування мильних бульбашок. Я думаю, моїй доньці вони теж будуть дуже цікаві, вона вже стоїть у передпокої і чекає на мене. Ось зараз допишу цю історію, і підемо!
