Ця історія сталася, коли я був маленьким. Мені було років п’ять, а може вже і шостий, коли мій тато привіз звідкись великий старовинний годинник. Він був зовсім поламаний, і тато усі вихідні його лагодив.
У неділю ввечері годинник почав ходити! І бити! Але в нього геть поіржавіли циферблат і стрілки, тому тато годинник зупинив, повісив його на стіну, зняв циферблат та стрілки і сказав, що попросить свого друга зробити нові.
А через кілька днів тато і мама поїхали кудись. Я залишився вдома з бабусею. Мені було нудно. Увечері я ходив по квартирі і зайшов у спальню. На стіні, у різьбленому дерев’яному корпусі, висів механізм від годинника. Мені раптом захотілося, щоб годинник пішов. Я підставив стілець, завів механізм і хитнув маятника – годинник ритмічно зацокав!
Я подивився на нього трохи і вийшов зі спальні.
Спали ми з бабусею в дитячій – це в іншому кінці квартири. Уранці до нас зайшла сусідка і почала скаржитися: «Жахливо болить голова. Вночі, як тільки засну, – десь якісь негідники починають бити в таз! Бем! Бем!!! Гуркіт жахливий – так усю ніч і не спала! Ви не чули?» – запитала вона в бабусі.
Бабуся сказала, що нічого подібного не чула, але це, звичайно, неподобство і потрібно йти лаятися й викликати міліцію. І тут раптом у спальні, яка була розташована поряд із вітальнею, годинник почав голосно відбивати одинадцять ударів! Сусідку аж перекосило!
«А-а-а-а, це зять годинник звідкись привіз… Антикварна річ!» – сказала бабуся. Сусідка зажадала, щоб годинник зупинили, але бабуся не знала, як це зробити. Вони вдвох із сусідкою майже годину намагалися щось зробити, але все марно!
Я дивився, як вони мучаться, і запропонував: «Там за механізмом є залізна спіраль, схожа на равлика. Щопівгодини молоточки по ній б’ють, і вона голосно дзвенить. Тато показував, що, якщо до неї пальцем доторкнутися, вона дзвенить зовсім тихо. Може, її ганчірочкою якоюсь замотати?» Так і вчинили. Бою годинника стало зовсім майже не чути.
Бабуся з сусідкою не могли зрозуміти, як це годинник стояв, стояв, а потім сам пішов, і хвалили мене за кмітливість. Мені було приємно, та тільки я так і не зізнався, що це я годинник завів…