Р0зділ десятий, в якому Сашко з Недосайтом дізнаються, що Алю схопили байдики

Сашко разом з новим другом не зводили очей з будиночка карлика Недочеревика. Вони боялися пропустити щось важливе.

Минуло не так багато часу, коли раптом двері, яких ще секунду тому в стіні не було, відчинилися. З них вийшло двоє опецькуватих хлопців.

Сашко придивився до них, намагаючись щось пригадати, і ледь не скрикнув уголос. Він теж упізнав Сякуся й Такуся.

Було видно, що колишні престолонаслідники щойно чубилися: в одного теліпався надірваний рукав, а в другого – комір. І вони ще й досі на ходу досварювалися.

– Якби не ти! – форкав один, наче їжак.

– Ні, це якби не ти! – відповідав йому другий.

– Я б уже з нею одружився!

– Ні, це я б уже з нею одружився!

– Хто? Ти?! – презирливо кривився Сякусь.

– Авжеж не ти! – відповідав йому Такусь.

– Та подивися на себе! Хіба ти можеш сподобатися Самій Переможниці Злого Карлика Недочеревика!

– А хто може? Може, ти?

– Звісно я! Я завжди їй подобався більше!

– Ти? Коли це ти їй подобався?

– Та завжди! І коли я відписувався за неї в королівській канцелярії! І коли показував їй нашу класну кімнату! І коли…

– Бе-бе-бе! – перекривив брата Такусь.

Сякусь зупинився і сказав:

– Ти хочеш у чоло?

– Ні, це ти хочеш по шиї!

– Ну тоді зараз дістанеш!

– Ні, це ти зараз дістанеш!

Ще мить – і милі братики знову вчепилися б один в одного. Але Сашко, який усе це слухав, вирішив втрутитися. Переконавшись, що байдиків не видно, Сашко вийшов з кущів просто перед носом Сякуся й Такуся.

Фері, що сидів на плечі в Сашка, здивовано витріщив очі на двох однаковісіньких товстунів. Від здивування папуга спочатку переступив з ноги на ногу. А потім нахилив голову, зазирнув в очі Сашкові і крикнув:

– Відчуй рррізницю!

Брати вмить перестали сперечатися і втупилися в Сашка.

– Привіт! – сказав Сашко. – Як ви тут поживаєте?

Тільки почувши його голос, брати впізнали давнього знайомого. Забувши про свою сварку, вони загорлали:

– Інструктор-конструктор! Ти звідки тут узявся?

Та Сашко не мав наміру нічого пояснювати. Натомість він спитав:

– З ким це ви збираєтеся одружуватись? Чи не з Алькою?

Усмішки братів одразу зів’яли.

– А тобі що до того? – спитав Такусь.

– Може, ти сам хочеш з нею одружитися? – спитав Сякусь.

– Аякже, біжу і падаю! Коліться краще, що з нею! Де вона?

– А її схопили байдики! – єхидно повідомив Такусь.

– І повели до в’язниці! – додав Сякусь.

– Так що поквапся – біжи визволяти!

– Поки їй не відрубали голову!

– Але ми все одно встигнемо перші!

– Ми зараз напишемо ябеду матусі!

– А вона подасть її королеві Ябільшенебуді…

– І королева накаже її звільнити…

– І я перший одружуся!

– Ні. Я перший!..

Тут Сякусь штовхнув Такуся, аж той задер ноги, і кинувся бігти. Такусь підхопився і кинувся за ним навздогін.

Мить – і колишні престолонаслідники зникли з очей.

Сашко похитав головою і сам до себе пробурчав: «Все помінялося в цих країнах, тільки ці два бовдури так бовдурами і залишились!»

І лише зараз до нього дійшли останні слова королівських синочків.

– Альку схопили! – гукнув він Недосайту.

– Я чув, – сказав той, теж вилазячи з криївки. – Завтра сюди зійдуться всі обіцянки-цяцянки, аби подивитися на страту. Збіжаться усі сяк-таки та інші прислужники! Треба поквапитись! Щоб визволити друзів, у нас залишилася одна ніч!

– Ану спробуймо їй подзвонити!

Але Недосайт похитав головою:

– Не варто навіть пробувати! Перше, що вони зробили, – це відібрали в неї мобільник, можеш бути певен! А якщо ми подзвонимо – вони можуть нас знайти!

– Як?

– За пеленгом!

– Хіба тут навчилися знаходити за пеленгом мобільники?!

– Так! Усі мобільники в Недоладії зв’язані між собою! Це як мережа! І всю цю мережу можна прослуховувати з комп’ютера! Включився – і слухай чужі розмови!

– А як вони до цього додумались?

– Хто – вони?! Це ми додумались! Адже це були наші мобільники! Але не для того, щоб слухати чужі розмови, а щоб покращити зв’язок! А коли тут з’явилася Недофрейліна, вона порадила Ябільшенебуді відібрати в недоладян усі мобільники! І роздати своїм бульбашкоголовим підлеглим! І переробити Центр зв’язку на Центр підслуховування! А ще всім недоладянам заборонили під страхом смертної кари мати комп’ютери!

– Стривай, стривай, отже, вони могли підслуховувати й наші розмови?

Недосайт подумав і похитав головою:

– Не думаю, адже у вас своя мережа! Але тепер вони неодмінно підключать Алин телефон до своєї! Отже, зможуть підслуховувати і твій телефон, і Абияків! Тому розмовляти нам з ними не можна ні в якому разі!