Того дня частина розбійників подалася роздавати селянам гроші, а Робін давав Мачеві черговий урок стрільби з лука. Тільки-но хлопець натягнув тятиву…
…Як на галявині з’явилася прекрасна вершниця – Меріан.
– Робіне! – гукнула дівчина. – Землевласник найняв Шістьох Мечоносців.
Раптом вони побачили, що на обрії здійнявся стовп диму.
– Це село горить! – скрикнув Робін, хапаючи меча.
Коли вони в трьох дісталися села, Мач не міг повірити власним очам. Усі хати було спалено вщент, а з ними й батькового млина. Селяни розгублено тинялися згарищем.
– Тут побували Шестеро Мечоносців, – пояснив якийсь чоловік. – Ми віддали їм усі гроші, а вони все одно понівечили наші домівки.
– А де Вілл, Тук та Малюк Джон? – запитав Робін.
– Схопили їх, – сумно відповів селянин. – Мечоносці повели бранців до замку.
Робін пильно вдивлявся в замок землевласника, що бовванів удалині. Обличчя ватажка розбійників спохмурніло.
– Час дати відсіч, – оголосив він.
– Але як? – запитала Меріан. – У шерифа величезна армія!
Аж раптом Мач видерся на обгорілі рештки батькового млина і звернувся до селян.
– Чи готові ви боротися з шерифом? Чи готові піти за Робіном Гудом?
– Так! – загукали люди.
Мач усміхнувся. Адже тепер і повстанці мали армію.