Ворог у таборі

Та на тому затяті іспанці не заспокоїлися. І, подвоївши сили, знову обложили фортецю. Дивлюся – вже ось-ось подужає неприятель. Як йому дати ради?

Тут, бачте, вихід один – кмітливість. А ви вже впевнилися, що я неперевершений майстер на всякі химерні штукенції. Мигцем усе прораховую і доповідаю генералу.

– Сміливий план, хай йому абищо! – запально схвалює генерал.

Відтак я перевдягнувся панотцем і, дочекавшись глупої ночі, вислизнув із фортеці до ворожого табору. Ніким не помічений я прошмигнув до намету іспанського командувача.

Там усі офіцери посхилялися над мапою, розробляючи підступний план, як удосвіта заволодіти фортецею. Це вже казна-що! Маю квапитися! Врешті-решт усі потомилися й лягли спочити. Зійшов ясний місяць, гомін у таборі ущух, і чутно було тільки дружне хропіння.

А тим часом я, закасавши рукави, заходився господарювати. Спершу поскидав усі скільки було (а було чимало!) гармати подалі в море. Ох, і добряче я попоморочився, хоч і неабиякий силач! Піт так і заливав мені очі.

Тоді, відхекавшись, я постягував усі вози в центр ворожого табору. Вийшла нічогенька купка! А відтак запалив ґніт і підніс до громадища, яке вмент спалахнуло. Ну, скажу вам, оце було багаттячко!

– Рятуйте, ворог у таборі! – Першим забив я на сполох, щоб мене, бува, не запідозрили в підпалі.

Геть спантеличені неприятелі перестрашено сипонули хто куди, як курчата від шуліки. У тій веремії хтось узявся колошматити своїх. Зрештою нажахані іспанці вирішили, що таке руйновище могли скоїти сім чи вісім полків англійців, які підкупили вартових і вдерлися до табору.

А горопашний командувач, затремтівши з ляку, прожогом кинувся навтьоки і біг не зупиняючись два тижні. Він до того злякався, що довго не міг ні їсти, ні пити, а живився, як та муха, повітрям. Проте, бачте, це не дуже поживна штука, тож він страшенно охляв.

Коли я повернувся в табір англійців, всі підскочили до мене і довгенько підкидали на руках, вигукуючи одноголосе «ура!».

По тому слава моя ще довго гриміла по всьому світу. Ще б пак! Як то кажуть, і один у полі воїн.

А ви, друзі, можете прочитати про цю полум’яну перемогу в підручниках з історії. Одначе не шукайте там згадок про мене, бо ж операція була засекречена.