Навіть будильник на старовинній тумбочці з книжкою рецептів замість поламаної ніжки ще спав, коли Принцеса увірвалася до королівської спочивальні.
– Ваша Татусевосте, ви читали вранішні новини?! – заверещала вона.
– Я-ха-ха? – позіхнув Король. – Ще ні. А відколи це ти читаєш новини?
– Та я їх не читаю. Зайшла в «Принцесграм», а там уся стрічка дописами про мене рясніє. Блогери геть совість утратили! Таке вже про мене понаписували.
– Так швидко? Оце молодці!
– Сподіваюся, ви повідрубуєте їм…
– Голови в нашому королівстві не рубають від часів Безголового Карла Останнього! – миттю прокинулася Королева.
– Та які голови? Інтернет!
– Інтернет також не відрубаю.
– Це чому ж?
– Я тобі потім усе поясню, зранку, – і Король спробував глибше зануритися в перину.
Але не встиг заплющити очі, коли знадвору долинув бадьорий марш сурмачів.
– Оце вже надмірна старанність! – пробурчав Король. – Ще навіть півні не співали.
Зате заспівали глашатаї. Урізноголос вони загорланили на все королівство:
– Увага! Увага! Принцеса впала в сплячку! З цієї нагоди її може поцілувати кожен, хто сплатить організаційний внесок і відгадає загадки Короля. Тому, чий поцілунок розбудить Принцесу, Король подарує пів королівства й сертифікат на одруження зі своєю дочкою після досягнення повноліття. Заявки можна подавати до королівської канцелярії з 9:00 до 18:00. Сплячу Принцесу буде виставлено для поцілунків у тронній залі щоденно з 14:00 до 16:00. Субота, неділя – вихідні.
– А-а-а! І вони туди ж! – зарепетувала Принцеса так пискляво, що Король остаточно прокинувся.
– Усе гаразд, – сказав він.
– Що гаразд? – Принцесі було невтямки.
І Король розповів про їхнє фінансове становище.
– Справи кепські, – погодилася Принцеса. – Але я ні з ким не цілуватимусь!
Вона згадала, як іноді з батьками дивилася по телевізору серіали. А там без угаву цілувались як не одні, то інші. Це було так огидно, що Принцеса завжди відверталась і заплющувала очі.
– Цікаво, а що вони потім роблять із дітьми?
– З якими дітьми? – здивувався Король.
– Ну, з тими, що народжуються після поцілунків.
Утім відповідати не довелося. Задзвонив телефон.
– Добридень, шановний боржнику! – пролунав голос-автомат із трубки. – Вас вітає боргова служба Шахер-Банку. Нагадуємо, що якщо ви не погасите заборгованості, ми будемо змушені відключити в королівстві газ та електроенергію. Подбайте про свій добробут! Шахер-Банк бажає вам чудового настрою і вдалого дня!
Король поклав трубку та ще глибше сховався в перину.
– Я ні з ким не цілуватимусь! – нагадала про себе Принцеса.
– Авжеж, що ні з ким! – отямився Король і почав пояснювати: – Дивись, у світі всього дев’яносто сім принців.
– З половиною, – уточнила Принцеса.
– З половиною, – виправився Король і продовжив: – А генерал-бухгалтер пограбував нас майже на мільйон.
– Або мільярд, – підказала Королева.
– Або мільярд, – погодився Король. – Хоча це не так важливо. Адже якщо кожен із принців заплатить невеликий організаційний внесок – тисяч по десять, – ми зможемо розрахуватися з боргами.
Принцеса порахувала в стовпчик.
– Можливо, – погодилася вона. – А якщо хто-небудь із принців усе-таки розгадає загадки?
– О, щодо цього можеш не хвилюватися! Загадки найнадійніші. Зі шкільного тесту. Я не розгадав жодної.
Аж тут знову задзвонив телефон.
– Доброго ранку, Ваша Величносте! – привітався Альберт, однокласник Принцеси, і водночас перший розумничок у королівстві. – Я розгадав усі загадки!
– Вітаю! – єхидно відповів Король. – Але наскільки я знаю, за умовами ти не можеш поцілувати Принцесу, бо не маєш довідки про королівське походження.
– Поцілунки мене не цікавлять, Ваша Величносте.
– Он як! – скрикнула Принцеса.
– Хіба ти не спиш? – здивувався Альберт. – Я мав на увазі інше. Твої цікавлять.
– Що?! – заволав Король у трубку.
– Перепрошую, Ваша Величносте.
– Займімося краще теорією ймовірностей, – крізь зуби процідив Король.
– Так, ви просили обчислити вірогідність того, що хтось із принців може розгадати загадки.
– То що там вийшло?
– Один до ста.
– Дуже добре! – зрадів Король. – Адже у світі є всього дев’яносто сім принців.
– З половиною, – уточнила Принцеса.
– Нехай і з половиною. Але ж не сто.
– Так, не сто, – погодився Альберт. – Та ви не врахували, що цей один із принців не мусить бути в черзі саме сотим.
– А може й узагалі не бути. Бувай! – і Король кинув трубку.
– Пан Етикетус розповідав, що так нечемно, – зауважила Принцеса.
Король зібрався був заперечити, проте телефон задзвонив утретє.
– Чого тобі ще? Ой, колего, вибачте, я не вам. Це цар Королевич Третій, – затуляючи трубку, прошепотів він Королеві. – Звісно, можна сплатити на картку. Диктую номер. Записуєте?
– О, грошики вже почали капати! – радісно потер руки Король, щойно закінчив розмову.
Проте вдосталь нарадуватися не встиг – укотре задзвонив телефон. Цього разу телефонував Роберт, брат-близнюк Альберта.
– Ваша Величносте! Ви дивилися прогноз погоди?
– Тебе вітатися не вчили?
– Вибачте. Доброго ранку! Так от, зараз ніяк не можна цілувати Принцесу!
– Це чому ж?
– Обіцяють магнітні бурі. Це дуже небезпечно!
– Хоч би вас швидше в дитячий табір віддали, невгамовні хлопчиськи! Попереджаю востаннє: це королівська спальня, а не Гідрометцентр! Щоб я вас більше не чув! Бажано – ще й не бачив! – і Король знову кинув трубку. Та так, що на кухні поверхом нижче зі стелі посипалася штукатурка.
Але телефон усе одно задзвонив.
– Це Гідрометцентр? – перепитали на тому кінці.
– Помилилися номером, чорт забирай! – загорланив Король. І висмикнув телефонний штепсель разом із розеткою.
Нарешті в спальні стало тихо.
– Ваша Татусевосте… – надумала було ще посперечатися Принцеса. Але передумала. І перед виконанням ролі Принцеси-сплюхи тихенько пішла відсипатися.