Заключне слово

Так Митько дізнався, які лікарі є в поліклініці, як вони працюють, які дослідження проводять. Звісно, він тепер більше не боявся туди ходити – адже це дуже важливо для здоров’я, і взагалі там цікаво й весело! Митько так багато дізнався про те, що в нього всередині!

– Ти все запам’ятав, про що просили тебе лікарі? Як стежити за своїм здоров’ям, щоб не захворіти? Чи забув? – спитав дядько Сашко. – Зараз перевірю. Готовий?

Митькові сподобалася ця гра.

– Чи можна їсти багато морозива?

– Ні – заболить горло.

– А що треба робити, коли  приходиш із вулиці додому, а також перед їдою?

– Мити руки, звичайно!

– Молодець! А спортом навіщо треба займатися, руханку для чого треба робити?

– Щоб бути сильним, вправним і не хворіти.

– Які продукти треба їсти?

– Корисні, різні. Фрукти, овочі, м’ясо. А багато солодкого, газованка, чіпси – це шкідливо.

– Правильно. Чи можна писати зігнувшись?

– Ні – можна зіпсувати зір, буде крива спина.

– А що робити, щоб зуби не заболіли?

– Чистити їх двічі на день, не гризти солодке, перевірятися в лікаря.

– А перед сном що треба робити?

– Митися.

– Молодець, усе запам’ятав! А тепер скажи: якщо в тебе щось заболить – що робитимеш?

– Повідомлю татові й мамі.

– Усе правильно. Ось що я тобі скажу, Митьку: у поліклініку ти тепер навряд чи потрапиш, бо ти стежиш за своїм здоров’ям. Тож і не хворітимеш!

– Ні, дядьку Сашку! У поліклініку я обов’язково потраплю! Виросту, вивчуся і стану лікарем! Працюватиму в поліклініці з іншими лікарями!

– Що ж, колего, ласкаво прошу! Лікуватимемо людей! Перетворюватимемо хворих людей на здорових! – засміявся дядько Сашко.

«Як справжні чарівники!» – додав про себе Митько.