Ґава метушилася з самого ранку і постійно смикала сестру.
– Кавушю, як ти думаєш, яка вштавна шелепа буде сьогодні доречною? – прошамкала вона, поглядаючи в дзеркало.
– Думаю, що вибита… Якщо ти й далі крутитимешся біля дзеркала зі своєю щелепою, а я поратимуся з усіма цими наїдками, пундиками і миндликами.
Закінчувалися останні приготування. У центрі столу око вабила Шокобомба.
– Як я не люблю, коли люди запізнюються. Вже дві хвилини по шостій, а нікого немає…
– Тобто, як це нікого?! А ми з тобою! Скільки разів, сестричко, ми бавили одна одну, втішали, розраджували в біді! – Близнючки розчулено обнялися.
– Зі святом тебе, красунечко! Зубки поправ…
– Тьху на тебе! Ось так завжди – додаси щось гостреньке.
– Вітаю, дівчатка! – і Мер Мішель простягнув іменинницям кошик із харчами. Бабці були явно розчаровані. – Справжній подарунок принесе капітан Печи Вось. Ось тільки відведе клятого Мармизу до в’язниці.
– Невже ви таки спіймали злодіїв?.. – осмикнула нову сукню Ґава.
– Боже, як я шаную детективний жанр! – захоплено видихнула Кава.
– На жаль, Дерун знову вислизнув. Діти втікали від розбійників на повітряній Скрині Забаганці, а цей мерзотник причепився знизу. Одна втіха – з ними Ганн Чірка.
– Так, вчитель обов’язково щось придумає, – залопотіли близнючки.
– Вітаємо, дорогенькі! – і на порозі з’явилися повітроплавці. – Ми побороли підступний вітер і таки запрограмували Скриню на ваш день народження. А Дерун і досі сидить на смереці десь поблизу Лазанні, – Ганн простягав ювіляркам незрозумілий клубок дроту. – Це найдорожче, що вдалося врятувати. Чесно кажучи, планував, що це буде омолоджувач «Суперянг».
– Нехай омолоджувач буде на століття. Ми й досі почуваємося молодими. Нам досить і вас у подарунок! – і бабці кинулися обіймати дітей.
– Боже, яка славна тарілочка, я мріяла про таку майже століття, – і Ґава прийняла від дітей щось дуже схоже… на Таррочку.
Таррочка розчулено кліпнула, можливо, це й буде її нова сім’я…
– Вітаю, мої дорогенькі конкурентки, – Тісс Течко виклав на стіл дві бляшанки. – Ось вам трохи приправи для ваших пирогів. Тільки ніколи не зловживайте ароматами. А вам, пане Мер, – скарбниця!
– У-р-р-ра! Це найкращі подарунки! – закричали гості.
– Не від мене, не від мене, – заперечив Тісс. – Це Дон Маслон вирішив спробувати себе в злочинному бізнесі. Я вже відвів його до в’язниці – хай там поекспериментує. До речі, скарбницю в банк класти не доведеться. Делька поліз у банкомат по гроші і застряг усередині. Оце так жадюга!
– Ур-р-ра! – і всі підняли келихи з лимонадом «Розалінда». – Ур-р-ра ювіляркам, ур-ра Окрайцям! Ур-ра всім добрим людям!
– Здається, саме час для шокобомби, – загадково прошепотіла Кава на вухо своїй сестрі. – Ґавуню, підпалюй!
За мить у небо над Окрайцями з торта вирвався веселий фонтан конфетті. Різнокольорові кружечки сипалися на святковий стіл, який поставили просто перед аптекою, на квітучий кущ шипшини, що розцвів на подвір’ї ювілярок. Мер Мішель куйовдив свою «макаронну фабрику», струшуючи веселий сніжок. Діти і бабці відчайдушно відбивали крундяка – найпопулярніший танок королівства. Тісс гордо глянув на племінника і підклав Таррочці ще шокобомби. А Таррочка чомусь сумно подивилася в небо і зітхнула, а вже потім усміхнулася.
І лише маленька хмаринка над Лазаннею надумала плакати від розчулення, обіцяючи нашим героям нові пригоди.
КІНЕЦЬ