Феріґард підлетів до злодія й заглянув йому в обличчя. Маленький коргі злякано скрикнув:
– Ой! Він перетворився на справжнісіньку ляльку.
– І не тільки він, – пробурмотів Макс, дістаючи з-під столу великого іграшкового кота. – Здається, чарівна музика перетворила все живе на іграшки. Але хіба таке можливе?
– Я тому й не дозволив вам увійти сюди, поки скринька була відчинена, – пояснив Санта. – Ніколи ще ніхто, крім мене, не відкривав скриньку, і жодна людина не чула цієї мелодії.
– Ось вона, її таємниця: все живе скринька перетворює на іграшки, – зробила висновок Мей і підійшла до іграшкової канарки, клітка якої стояла на підвіконні.
– Треба зняти з них чари, – жалібно зітхнув ферігард. – Цей чоловік, звісно, скоїв злочин, але мені його все одно шкода. Санто, розчаклуй його, будь ласка.
– Я ж не чаклун, – засміявся Санта-Клаус. – Я не знаю, як повернути його до життя.
– Ну, тоді я спробую.
Санні потер лапкою ніс і кивнув. Маленький феріґард взявся літати навколо столу. Повітря довкола заіскрилося й затріщало. Чоловіка-іграшку, що сидів за столом, оповило світло і вмить згасло… Нічого не відбулося! Чоловік залишався нерухомим.
Після кількох марних спроб Санні, нарешті, здався і втомлено опустився на плече Мей.
– Не можу нічого вдіяти, – зі сльозами в голосі проказав коргі.
– Що ж робити? – засмутилася дівчинка. – Санні, а може, твій Учитель зможе розчаклувати його? Ти якось казав мені, що він серед вас, феріґардів, найсильніший.
– А й справді! – зрадів Санні. – Треба перенести його до Вчителя.
– А нам можна з тобою? – несміливо запитав Макс.
– А ти не проводитимеш над нами досліди? – хитро примружився коргі.
– Звичайно, ні, – похитав головою Макс. – Раніше я не вірив у дива, але тепер бачу, що помилявся.
– Тоді можна, – усміхнувся феріґард. – Тільки мені доведеться усіх вас зменшити.
– Бачу, що без своїх саней я до вашого міста не потраплю, – засміявся Санта.
Передусім коргі обсипав іскрами чоловіка-іграшку, який завмер за столом. Той миттєво зменшився, і Санта поклав його до кишені.
Тоді Макс узяв на руки кота, Мей дісталася клітка з канаркою, а Санта обійняв дітей за плечі. Санні знову змахнув лапками, і друзям здалося, що вони спускаються в ліфті.
– Яке все величезне, – здивувався Макс, роззираючись.
Крилате цуценя сіло на підлогу й підставило дітям і Санті спину
– Сідайте на мене й міцно тримайтеся. Я віднесу вас до міста феріґардів.
Друзі залізли на пухнасту спинку чарівного захисника, який тепер здався їм надзвичайно великим і сильним. Коргі злетів у повітря й вилетів у вікно. Ніколи ще Макс і Мей не почувалися такими щасливими. І не дивно, адже вони летіли разом із Санта-Клаусом у місто, сповнене чудес.
Санні піднявся над хмарами, але його пасажири не змерзли: їх зігрівали чари. Невдовзі друзі помітили попереду величезну синю хмару. Вона мінилася сполохами світла.
– Це блискавки? – запитав Макс.
– Ні, це феріґарди, – гордо відповів Санні. А за мить сповістив: – Ми на місці.
Крилатий захисник опустився на хмару, але друзі не квапилися злазити з його спини.
– Не хвилюйтеся, ви не провалитеся. Це ж чарівне місце, – заспокоїв їх Санні.
Санта першим зістрибнув зі спини крилатого цуценяти, і до нього одразу повернувся його справжній розмір. Діти пішли за Сантою і теж стали великими.
– Я можу ходити по хмаринці, – здивувалася Мей. – Вона м’яка, як пухнастий килим.
Санні попрохав усіх іти за ним, а сам полетів туди, де бовваніли дивні кулі з хмар.
– Це будиночки, де феріґарди відпочивають і набираються сил, – пояснив коргі. – Здається, Учитель уже чекає нас.
Друзі вийшли на відкритий майданчик, оточений різнокольоровими будиночками-хмарами. Навколо літали феріґарди. Тут були котики і лисички, ведмежата і білочки, крихітні єдинороги і собачки. А в самісінькому центрі в повітрі літав великий сніжно-білий кіт.
– Ласкаво просимо до міста феріґардів, – привітно помуркотів Учитель. – Давно в нас не було таких чудових гостей.
– У цьому місці так багато чудес, що і гості повинні бути особливими, – усміхнувся Санта, ввічливо кланяючись на знак пошани.
Діти боязко привіталися.
– У-у-учитель, – пробурмотів Санні, зніяковіло виглядаючи з-за спини Санти. – Вибачте, що привів гостей без дозволу. Але нам дуже потрібна ваша допомога.
Кіт поманив до себе учня лапою, і той слухняно пурхнув до нього. Учитель погладив пухнастого малюка по голові і сказав:
– Санні, ти ж знаєш, до міста феріґардів можуть потрапити тільки ті, кого ми раді прийняти. Тому не хвилюйся і мерщій розповідай, яка допомога тобі знадобилася. Невже ти із чимось не впорався сам?
Маленький феріґард розповів Учителю все як було. Санта дістав з кишені іграшкового чоловічка і поклав перед ним. Щойно іграшковий чоловічок торкнувся хмари, як до нього відразу повернувся колишній розмір. Мей обережно поставила поряд клітку, а Макс поклав перед Учителем іграшкового кота.
Учитель наблизився до зачаклованих істот, потім облетів їх, обсипаючи іскрами. Фігури засвітилися теплим жовтуватим світлом, але так і не ожили.
– Чари скриньки мені не підвладні. Гадаю, тільки вона сама може повернути зачаклованим істотам життя. І послухається скринька лише свого господаря.
Сніжно-білий кіт подивився на Санта-Клауса і відлетів убік, показуючи, що настала його черга творити дива.
– А чи не зашкодить скринька дітям? – занепокоївся Санта-Клаус.
– У ваших руках скринька завжди творила тільки добрі дива. Я певен, що так само буде й тепер, – усміхнувся Вчитель.
Санта дістав з-за пазухи чудову скриньку і, мить повагавшись, відкрив кришку.
Полилася весела різдвяна мелодія, і в повітрі закружляли мільйони блискучих сніжинок. Чарівний сніжний вихор підхопив кожного, хто був на хмарі, і закружляв у ніжних обіймах. Дітям здалося, що це мама і тато обіймають їх із любов’ю і крутять, як робили це, коли ті були ще зовсім маленькі. Навіть феріґарди опинилися в полоні снігового вихору. А Санта-Клаус стояв на синій хмарі, тримаючи в руках найбільше диво Різдва.
Нарешті, мелодія стала сповільнюватися, і Санта закрив скриньку. Макс і Мей, а також феріґарди зупинили свій танок і повернулися на місця.
Розгублено кліпаючи, на них дивився живий іграшкових справ майстер. А переляканий кіт сховався за кліткою, в якій безтурботно співала канарка.