На уроці анатомії вивчали, як функціонують м’язи, сухожилля та суглоби, щоб уникнути травмування. Але це не так прикольно, як танцювати.
Елоїза покидає школу, так і не побачивши більше Манон. Та здавалася якоюсь відстороненою ще від уроку класичного танцю. Що ж, можливо, завтра справи підуть краще.
На вулиці Елоїза помічає маленьку червону автівку за кілька метрів від входу.
Ой! А чому це батьки приїхали по неї?
– Нам не терпілося тебе побачити, – каже мама. – Ну що? Усе гаразд? Викладачі були чемними?
– А танці? Не надто складно? – питає тато. – Ноги не болять?
О, вони мають стільки запитань! Та й Елоїза має про що розповісти! Але спершу вона хотіла б дізнатися, чи вдасться запросити Жульєтту на відкритий відбір у п’ятницю.
– От зараз її і спитаєш, – каже мама, – ми саме поїдемо по неї.
ГЕ-НІ-АЛЬ-НО!
Жульєтта мешкає на іншому краю міста. Коли вони паркуються біля її будинку, подружка вибігає на вулицю, наче вона годинами чекала цієї миті за дверима.
– Ого! Так, це трохи лячно, – каже Жульєтта – Але, може, Маліка тобі допомогла б? Минулої суботи вона питала мене про твої справи. Здається, вона сумує за тобою.
– О, скажи їй, що я скоро прийду її провідати. А о котрій ти закінчуєш уроки в п’ятницю?
★
Жульєтта та Елоїза познайомилися саме в студії танцю Маліки чотири роки тому. Елоїза доклала зусиль, щоб її подружка теж узяла участь у конкурсі центру Доротеї Жильбер. Та мала всі шанси! Але хай як дівчинка наполягала, подружка відмовилася.
Жульєтта любила танцювати, звісно, але це для неї було тільки розвагою. І вона вже мала чітке уявлення, чим саме хоче займатися в житті: створювати програми для відеоігор. А пізніше вона мріє вигадати гру на танцювальну тему. Щось на кшталт програмного забезпечення SimCity, але про хореографію. Там можна буде створювати різні балетні піруети, які виконуватимуть персонажі. Мрія! Елоїза й Жульєтта забавлялися, пригадуючи та міксуючи знайомі їм балетні па. В їхньому балеті була принцеса, яка перетворилася на лебедя, лялька, яка оживає (як Коппелія та Піноккіо)…
Щойно приїхавши додому, дві подружки ховаються в кімнаті Елоїзи, щоби знову поринути в цю гру.
– Можна було б додати до нашої суперхореографії варіації з «Лісової пісні»! – пропонує Жульєтта. – Це саме те, що ти танцюватимеш на Різдво…
– Удала ідея. Пошукаймо відео на ютубі, – погоджується Елоїза.
Гоп! І вона вмикає «Вальс сніжинок» із «Лісової пісні», той момент, де балерини кружляють серед штучних сніжинок. Дві подружки щебечуть перед екраном комп’ютера.
Але… «Та-та-та-тата… та-та-та-тата!»
Цьому неможливо опиратися! Й ось вони вже танцюють!
– Тадам! – вигукує Жульєтта, ставши на одне коліно, а лівою рукою вдаючи корону над головою.
Елоїза завмерла в подібній позі, але відставивши ногу назад – фінальна сцена їхнього імпровізованого спектаклю.
– Ух, як круто! – захекано вигукує вона перед тим, як утомлено всістися на паркеті.
– От бачиш, не так уже й складно вигадувати ці варіації! Я впевнена, що ти створиш суперхореографію!
– Та не знаю… Я б краще хотіла виступити соло на сцені, навіть якщо це трохи страшно. Коли танцюєш сама, ніхто не помітить, якщо ти помилилася в якомусь па.
– Жульєтто? – мама Елоїзи гукає її з коридору. – Твій тато приїхав.
Уже? Як шкода! Час пролітає так швидко, коли ти класно розважаєшся…