Той, що потрапив під краплю
На Дімона впала крапля.
Він сидів собі на листку полину й чекав на грибника, на якого можна було б перескочити, а потім встромити свої ікла, обертаючись за годинниковою стрілкою. Але замість цього на Дімона впала крапля роси.
І ця крапля була така велика, що накрила його повністю. Дімон борсався всередині прозорої краплі, не розуміючи, де низ, а де верх. Він абсолютно не вмів плавати. А тим більше затримувати дихання під водою.
Крапля слизнула по листку й разом із Дімоном полетіла вниз.
У цей момент Дімон відчув себе справжнім космонавтом. Він плив усередині краплі, як у невагомості, і дивився на Землю.
Земля була чудовою. Хоча нестримно наближалась. А якщо бути точним, то до Землі нестримно наближалася крапля роси з Дімоном.
Коли крапля впала й розбилась, Дімон нарешті став пожадливо ковтати повітря, устигаючи при цьому радіти життю. І радість його була така велика, що він пропустив кількох грибників і в той день так ні до кого й не причепився.
З того часу Дімон завжди чекав грибників не на листку, а під ним. Це було не дуже зручно, адже доводилося висіти догори ногами. Від цього до голови приливала кров і виникало оманливе відчуття ситості.
Але, погодьтеся, обманюватись щодо власної ситості куди приємніше, ніж напевне знати, що зараз захлинешся в якійсь там краплі роси.
Коли тебе не люблять
– Обіймульки! – кричить Дімон і лізе штаниною вгору. – Обіймульки! Ну?
Дімонові люди до вподоби. Не лише за смаковими якостями. А в цілому. Вони такі великі, веселі й енергійні.
А от людям ніколи не подобався Дімон. Тільки побачать його на штанях або на сорочці, відразу кричать, лаються й махають руками.
– Давайте обніматися! – благає Дімон. – Обнімони Дімону!
А у відповідь його тільки б’ють і з криком скидають на землю.
– Ти не такий, як вони, – поважно зазначив клоп Семен. – Ось вони тебе й не люблять.
– А тебе люблять?
– І мене не люблять.
– А якщо я їм квіти буду дарувати? Чи шоколадки?
– Шукай любов серед схожих на себе!
– Серед на тебе схожих чи що? – здивувався Дімон.
– Ще чого! Я теж інший, – відповів Семен і пішов через дорогу в ігрові автомати грати.
Тоді Дімон зрозумів, що любов не завжди буває взаємною. В усякому разі, з людьми.