У суботу бабуся влаштувала генеральне прибирання. Томек мав прибрати у своїй кімнаті. Бабуся дала йому час до полудня, а потім пообіцяла прийти й подивитися, чи в кімнаті лад. На жаль, вона ані слівцем не прохопилася про те, що добре виконане прибирання скоротить заборону користуватися смартфоном хоча б на один день.
По обіді прийшли дворові друзі: Антек, який жив поверхом нижче й сидів із Томеком за однією партою, та Олек із сусіднього будинку. Зі своєї кімнати хлопчик чув, як вони запитували бабусю, чи він удома і чи вийде гуляти.
– Тобто? Томусь сам-один на подвір’я? А ваші батьки знають, що ви збираєтеся гуляти самі? Вони вам дозволяють? – запитала здивована бабуся.
Хлопчики пояснили, що їхні батьки знають і дозволяють. Адже їхнє подвір’я невелике й закрите – лише три будинки, по чотири квартири в кожному. Тут усі знайомі одне з одним, і це справді безпечно. Ще й ігровий майданчик добре видно з вікон. Друзі також запевнили бабусю, що мати Томека відпускає його на цей майданчик, і якщо пані Христина не вірить, то може зателефонувати батькам і запитати.
Бабусю це не переконало, але на Томекове щастя, цієї миті їй зателефонувала подруга з тортового клубу. Отже, бабуся Христя лише махнула рукою й сказала:
– Гаразд, іди, іди. Але, Томеку, маєш бути вдома за дві години. Пам’ятай, що ми йдемо до тортового клубу на дегустацію екологічних[1] тортів.
[1] Екологічне – пов’язане з охороною довкілля; екологічна, або органічна, їжа – це їжа з натуральних продуктів, вирощених без використання штучних добрив і засобів захисту рослин.