Ніщо в дитинстві не віщувало про те, що Петер стане великим казкарем, навіть класиком норвезької літератури.
Народився Петер Крістен Асбйорнсен 15 січня 1812 року в Крістіанії, як тоді називалася норвезька столиця – місто Осло, у сім’ї склодува. Але про батька Асбйорнсен майже ніколи не згадував, однак не раз згадував добрим словом матір, яка в останні роки свого життя «бачила» дивні речі – підземних і гірських жителів та привидів, про яких і розповідала дітям. Отож перші загадкові історії та казки маленький Петер почув од матері, і вони справили на нього незабутнє враження. Але до 1841 p., тобто до видання першої казки, було ще далеко.
Зі своїм побратимом-казкарем Йорґеном Му (1813-1882) Петер познайомився 1828р. у школі, і незабаром вони, як це відбувається з багатьма хлопцями, почали приятелювати. Їхня дружба не згасала з роками, внаслідок якої і стало можливим видання прекрасних збірників народних казок, які й досі популяризують у всьому світі.
Записувати казки побратими почали кожен окремо, а вже у 1837р. вони разом склали план першої збірки, їхня праця мала величезне значення і для становлення норвезької літературної мови, бо в той час вважалося, що норвезькою мовою можна лише говорити, а писати треба данською, адже до 1814 р. Норвегія перебувала в союзі з Данією.
29 грудня 1841 року вважається знаменним днем в історії Норвегії – це день виходу у світ «Норвезьких народних казок, які зібрали Асбйорнсен і Му».
Що записав Асбйорнсен, а що – Му? На щастя, можемо дати конкретну відповідь. Асбйорнсену подобалося записувати й обробляти жартівливі казки, а все інше потрапляло під перо Му. Хоча, читаючи збірку, здається, що написала її одна людина, настільки однаковий її стиль. Річ у тім, що побратими читали один одному рукопис і редагували прочитане.
Свій найвідоміший твір Асбйорнсен написав самостійно. Це «Чарівні казки», які вийшли в 1848 р. Саме в цьому збірнику казок дослідники творчості Асбйорнсена вбачають найсильніший вплив оповідок його матері та спогадів про дитинство біля церковного цвинтаря.
Збірники казок Асбйорнсена і Му – це справжні скарбниці норвезького фольклору, бо письменники старанно відбирали національні, самобутні казки. У них, як у краплі води, відбиваються навколишня природа та міфологія Норвегії: ліси й гори; фіорди, що глибоко врізаються в сушу; водоспади, які рушаться вниз із запаморочливої висоти, переливаються в променях сонця; звісно, у казках багато різноманітних таємничих істот – тролі, хюльдри (гірські відьми), ніссе (гноми) та ельфи.
Якоб Ґрімм, прочитавши казки Норвегії, написав, що ці тексти – справжнє диво, скарбниця світової літератури. Казки Асбйорнсена і Му, безперечно, вплинули на всю дитячу літературу, а деякі письменники запозичували їхні сюжети для своїх оригінальних творів.