Нещодавно сталі відомі результати одного дослідження, зробленого в Монреальському Університеті МакГіла, на тему “Роль отців у поведінці і нейробіології дітей”.
Дослідники вели експерименти на каліфорнійських мишах, які, як і люди, моногамні і ростять своїх дітей у сімейному союзі. Миші, ізольовані від отців, виявили більшу агресивність, антисоціальну поведінку, ніж ті, які виросли з двома батьками. Д-р. Габріель Гобі, керівник експеримента, відмітила, що ці результати співпадають з численними результатами досліджень людських сімей, а саме, що діти, які виросли без отців, набагато частіше страждають від нездатності контролювати свою поведінку. Ця істина вже давно загальновідома, хоча її і продовжують ігнорувати багато учених і державних діячів.
Найбільш несподіваним результатом дослідження виявилася інформація про те, що миші, які виросли без отців, мали недорозвинену лобову частину кори головного мозку, тій його частині, яка відповідає за ухвалення рішень, вирішення проблем і поведінку в цілому. “Наше дослідження уперше продемонструвало вплив такого чинника, як відсутність отців, на нейробіолоію потомства”, – сказала Д-р. Гобі. “Наші результати підкреслюють важливість отців у вирішальні періоди нейрофізіологічного розвитку потомства. Відсутність батька призводить до порушень у поведінці, які не зникають і в дорослому віці”, – відзначається у звіті дослідників.
А тим часом, мільйони дітей виховуються зараз без отців, самотніми матерями. І це – чума, страшніше за гомосексуалізм. Наприклад, з усіх самотніх матерів США тільки 7 відсотків – вдови. 38% – розлучені жінки, які не одружуються. 41% – жінки, які народжують дітей поза шлюбом. І який результат? Вже в 1996 році, 70% неповнолітніх ув’язнених складали діти, виховані одиначками. 72% неповнолітніх вбивць і 60% насильників вийшли звідти ж, з будинків без отців. 70% підліткових вагітностей, кинутих шкіл, самогубств, вбивств – на долі дітей, вихованих матерями-одиначками. Дівчатка, які виросли без отців, набагато частіше вступають у безладні статеві стосунки, і частіше розлучаються, поповнюючи і без того вже багатомільйонну армію одиначок.
Абсолютно безглуздо винити жінок у цих плачевних результатах. Через саму природу, мати не може дати дитині те, що може дати тільки батько. Точно так, як і батько не може дати дитині те, чим може обдарувати її тільки мати. Але суспільство та державна політика, що ігнорує роль отців, заохочує їх безвідповідальність, заохочує жінок ставати матерями-одиначками – усе це разом утворює таку вибухонебезпечну суміш: дітей, які виросли без отців. Навіть миші не розвиваються нормально там, де немає отців, що ж тоді вже казати про людей…
Автор: Петро Новочехов