1 Вересня – День Знань. І цього дня прийнято один одного вітати, адже всі ми та наші близькі в тій чи іншій мірі вчилися чи ще вчимося. З цим Вас і вітаємо.
Усі погодяться: вчитися, отримувати знання – це корисно. А чи часто бувають набуті якісь певні знання корисними особисто для нас та для наших близьких? Адже деколи стається, що отримані знання бувають зайвими в житті, тобто зусилля потрачені на їх здобуття виявляються марними. У жодному разі ми не хочемо піднімати питання недоцільності деяких предметів, що викладаються в школах, середньо-спеціальних чи вищих навчальних закладах. Ми просто хочемо звернути увагу на один надзвичайно важливий предмет, який не вивчають ні в школі, ні в якомусь іншому навчальному закладі. Цей предмет зветься «людяність». Невідомо чи знадобиться більшості сьогоднішніх школярів ґрунтовні знання з фізики, хімії, математики чи інших наук, але що точно їм знадобиться, – так це людяність, адже усім доведеться жити в суспільстві, перебувати між людьми і саме людяність, гуманність, стриманість, лагідність – найкращий засіб поводження із себе подібними, бо тільки такі стосунки гарантують найменшу кількість негараздів у спілкуванні з людьми (як кажуть, «ласкаве телятко двох маток ссе»).
А цю науку краще, щоб дитина осягала в сім’ї, а не в якомусь іншому місті, бо тільки в сім’ї вона зможе навчитися щиро поводитися з людьми. І краще, щоб у родинному колі дитина мала перед собою лише добрий приклад, адже іспит з предмету «людяність» вона буде складати не наприкінці навчального року, а решту життя. Так що до викладання цього предмету батькам краще підходити більш ніж серйозно, являючи дітям добрий приклад нелицемірної любові.
Бережіть себе і своїх близьких.
З любов’ю, редакція сайту