Існує багато хороших видів води. Найліпша водичка – це та, яку можна розхляпати. Мені так само вельми подобається будь-яка рідина, що є у шклянках: вона так гарненько виливається, коли легесенько потягнути за край скатертини. Мій брат найбільше любить воду, яка збирається у калюжах коло нашого будинку. Тоді можна стрибнути у самісіньку серединку калюжки і – вода розбризкується навсібіч. Але улюблена вода мого брата – це та, яку можна змішати з болотом, а потому розвести собі по всьому лиці. А я люблю водичку у моїй ванночці. Тобто спершу не люблю. Часом, коли мене тільки у неї занурюють, я ще якийсь час пхинькаю. Та зате потім, коли вже гаразд умощуся і заходжуся топити всі свої м’ячики й качечки (або, може, вчити їх плавати), то чуюся у ній просто-таки чудово.
Існує тільки одна вода, якої я геть не терплю.
Це та, якою мені миють вуха.