Мій горщик до чогось-таки придатний

Потроху розумію, для чого надається мій горщик…

Це забирає немало часу, але поволі таки доходжу до розуміння, для чого може бути придатний горщик. Скажімо, до нього можна покласти кубики, а потому зі силою потрясти, аби добре загуркотіло. Можна товкти по ньому калатальцем – і тоді виходить чудова музика. Можна також присунути його поблизько до якогось із вазонів, що їх мама тримає на підлозі, й спробувати пересадити до нього рослину. Але цього я ще не здужаю. От, умію хіба перекинути вазонок догори дном, оце й усе. Можу ще вилити до горщика молочко зі своєї плящинки. Одне слово, мій горщик стає ужитковим. Ясна річ, нікому не спало б на думку виробляти горщики, якби вони були до нічого. Вчора, коли я на якусь хвильку залишився був сам у їдальні, то зробив кілька чудових пляцків із котлеток і поклав їх до горщика. Вони виглядали так гарно, що коли тато повернувся зі саду й зазирнув до горщика, то був захоплений.

«Розумний хлопчик! Молодчинка! – вигукнув він. – Зробив гарну велику купу в горщик!»

Гм, час від часу чоловікові потрібна хоч якась похвала!