Кажуть, що чужі діти ростуть дуже швидко, втім, власні діти ростуть ще швидше. Не встигнеш обернутися, як маленька крихітка стає великим, прекрасним «метеликом», якого «краде» чужий син (дочка). Як пережити це? – Складно, а деколи неможливо, якщо тільки не готувати себе і дитину до того моменту, що колись їй доведеться «летіти» з рідної домівки і створювати власну сім’ю, адже як сказала одна мудра жінка: «Діти дані нам у тимчасову власність».
Змиритись з цим важко, але час лікує рани і краще підготуватись до цього заздалегідь, коли діти ще маленькі і знаходяться поруч з вами. До того ж, краще починати прищеплювати дітям сімейні, тобто вічні цінності з 10-11 річного віку (дехто вважає, що можна і раніше), але головне – до початку статевого дозрівання, бо в іншому разі дітей буде цікавити передусім статеве життя, а стосунки, що є головним у шлюбі (сімейному житті), відійдуть на другий план. Важливо, щоб дітям пояснили що таке справжня любов власні батьки, а не хтось інший, адже щастя дітей – це передусім заслуга (і нагорода) їхніх батьків, і тому не можна віддавати виховання власних дітей (і їх подальшу долю) у чужі руки.
Краще, звісно, показати приклад нелицемірної любові дітям на власному прикладі, але… якщо власний приклад вас не задовольняє, можна скористатися якимось іншим: наприклад, фільмом «Джері Магуайер» (ориг. назва «Jerry Maguire») (1996 р.), епізод з якого пропонуємо вашій увазі:
Дехто може вважати, що це лише вигадка, але завжди у вигаданого сюжета є реальний прототип, який можна знайти в оточуючому житті. Головне, захотіти його шукати.
Сподіваємось, що ця інформація буде корисною для вас,
З любов’ю, редакція сайту