Мої батьки увесь час пробують на мені щось свіженьке й цікавеньке. Тепер вони купають мене у великій ванні, в якій уміщається цілий океан. Мене кладуть на саму середину. Спершу я не на жарт упирався і протестував, але потім сів собі посеред того моря і поплескав його, аби воно зрозуміло, що я є його приятелем. Після того на морі знялися хвильки – спершу маленькі, а потім щораз більші, бо я неабияк старався. І тоді стало весело. Мій брат так само купається у великій ванні. Й завжди набирає зі собою цілу купу човників, м’ячиків та інших забавок. Ось учора накидав їх стільки, що мама не могла його серед них відшукати. Аж покликала його, й він відгукнувся – тоді знайшла.
Тому аби я не боявся того океану, туди спершу заходить мій брат. Геть роздягнений.
Я завважив те, про що не здогадувався раніше: мій братик – хлопець, як і я.
Тепер мене цікавить: чи мама й тато уже це знають?