Теорія без практики

Продовжуючи розмову про відмінності в американському та українському підході до навчання дітей, варто вказати на ще одну особливість, яка впала у вічі Соні Рашкован, колишній київській школярці, що опинилася в американській школі. Про це можна дізнатися з 11 пункту її допису, який вона підсумувала наступним чином:

…і вже немає відмовок: «Це ніколи мені не згодиться в житті!»

Застосування теоретичних знань на практиці – це те, чого не те, що бракує, а, фактично немає в українській школі. Зазвичай українські школярі вчать купу предметів, які… не те, щоб зайві, проте здаються зайвими саме через те, що діти не знають як застосувати ці знання на практиці, у реальному, повсякденному житті. Напевно, окрім знань з хімії при виробництві вибухових речовин 🙁 .

А через такий підхід до подання теоретичних знань не підкріплених практикою не тільки в дітей, а серед більшості населення, формується відповідне ставлення до навчання, до здобуття знань, яке можна виразити вже згадуваним гаслом: «Це ніколи мені не згодиться в житті!».

А щоб довести зворотне, тобто довести цінність здобуття знань, важливість теоретичної підготовки, треба підкріпити ці знання, теорію, практичними прикладами, речами, чи, принаймні, доводами. От, наприклад, яку користь приносить читання?

Читання розвиває логічне мислення, словниковий запас, допомагає чітко сформулювати свою думку і без помилок викласти її на папері. Погодьтеся, хороші аргументи на користь читання.

Стосовно ж читання: виявляється, що в багатьох дітей небажання читати пояснюється браком цікавих для них книг. Тому краще поцікавитися уподобаннями дитини (звісно, це не виключає ненав’язливого формування цих уподобань) і підібрати літературу, яка буде цікава саме їй, а не батькам. Між іншим, подібними досвідом ділиться і Соня (у пункті 6), де підбір цікавої саме для неї літератури зробив її завзятим читачем.

З огляду на все сказане (написане), що залишається робити? У цій ситуацій принаймні є 2 виходи: чи нічого не робити, чекаючи доки українська шкільна освіта почне застосовувати теоретичні знання на практиці, або ж самим почати на конкретних прикладах доводити дітям корисність знань та прививати ним любов до науки. Краще, звичайно, обрати другий варіант та доводити і прививати це передусім на власному прикладі, бо це самий ефективний метод і пожинати наслідки виховання (або ж його відсутності) передусім доведеться теж вам.

Сподіваємось, що ця інформація була корисною для Вас.

З любов’ю, редакція сайту