Сіма після вечері: «Мамо, спробуй, який у мене живіт! У мене там зараз все вишикувалося хатинкою і тепер це все треба облити. Дай мені соку, будь ласка!»
* * *
Діти – народ допитливий. Жодна прогулянка в них не минає без того, щоб не дізнатися щось новеньке.
«Мамо, а як називаються ось ці пташки з жовтими шлунками?» – запитав якось Сіма, дивлячись на пурхання синичок.
* * *
«Мамо, тобі не здається, що Соні треба купити морозиво?» – дуже серйозно запитала дворічна Соня, стоячи зі мною в черзі за молоком.
* * *
Спекла хліб із ковбасою, сиром та часником. Молодшенький ковбаску виколупав. З’їв. Спекла з горіхами, медом, родзинками, курагою і яблуками. Молодшенький родзинки виколупав. З’їв. Виколупалка якась!
* * *
Костя вирішив привітати однокласницю з днем народження і вручити їй маленький подарунок: шпильки для волосся і велику надувну кульку. Усю провізію вони з Сонею мали встигнути купити по дорозі до школи.
Після повернення дітей додому цікавлюся, як усе пройшло.
– Ми перед школою купили шпильки красиві і велику кульку. Я перед першим уроком все подарував, – звітує Костя.
– Кульку надув? – підхоплюю я.
– Ні, я так подарував.
– Не надуту?!
– Ну, так. Вдома надує. А то в школі всі почали б чіплятися: «А дай пограти! А покажи картинку!..» – діловито пояснив син.
