…погляд з боку
Та одного дня усе змінилося. Якось Робінзон прогулювався узбережжям і помітив на піску відбитки людських ніг. Якусь мить він незмигно на них дивився й серце його страшенно калатало. Чоловік кинувся до хижки. Бідолашний так перелякався, що тиждень не виходив надвір. Та зрештою оговтався. – Це просто нерозумно, – подумав він. – Напевно, то були мої …
Одного ранку Робінзон вирушив до іншої частини острова. Оглянувши морський обрій, він побачив удалині землю. Раптом чоловік відчув себе дуже самотнім. – Я виберуся звідси! – вирішив Робінзон Крузо. – Змайструю собі човна й попливу додому. Він зрубав величезне дерево, відтяв гілки й заходився видовбувати зі стовбура човна. Кілька тижнів тяжкої роботи – і човен …
Незабаром Робінзон Крузо звик до життя на острові. Щоранку він ходив з собакою полювати на пташок та диких кіз, із м’яса яких готував їжу. Інколи Робінзон навіть видирався на скелю в пошуках пташиних яєць на сніданок. А одного дня, коли він гуляв островом, зробив приголомшливе відкриття: біля його оселі виросло кілька колосків пшениці. Крузо зібрав …
Наступного дня буря нарешті вщухла. Пошуки друзів виявилися марними. На березі тільки лежали черевики та капелюх. З’ясувалося, що лише Крузо пощастило врятуватися. – Що мені робити? – запитав він у себе. Робінзон вирішив обшукати корабель. Тепер до нього було легко дістатися, адже на морі панував штиль. Вхопившись за мотузку, що звисала з борту, чоловік видерся …
Колись давно жив собі на світі хлопчик на ім’я Робінзон Крузо. Він геть не цікавився ні навчанням у школі, ані книжками. На думці в нього була тільки мрія стати моряком. Щойно Робінзон підріс, як одразу ж найнявся на корабель. А ще за кілька років деякі з його друзів почали готуватися в подорож до Африки й …
Філеас Фоґ ніяк не виказав своїх справжніх почуттів. Він просто залишив станцію разом з Паспарту та Аудою й подався додому. Весь наступний день він підраховував у себе в кімнаті гроші, які витратив на подорож. О сьомій годині Фоґ зайшов до кімнати принцеси Ауди. – Мадам, – сумно промовив він, – коли я віз вас до …
На пояснення не було часу. Фоґ та його мажордом помчали на наступний пароплав до Сан-Франциско. Принцеса Ауда також вирушила з ними, адже їй усе одно було нікуди йти. З кожним днем вона дедалі більше закохувалась у Фоґа. Паспарту вже було подумав, що Фоґові таки вдасться виграти своє парі. Та одного дня мажордом побачив на палубі …
Діставшись Аллахабада, Філеас Фоґ повернув слона провідникові й разом із друзями сів у потяг. Але Фікс уже повідомив про колотнечу, яку Паспарту влаштував у храмі. Отож, коли мандрівники прибули до Калькутти, господаря та його мажордома зразу схопила поліція. Фоґ і Паспарту сиділи в буцегарні. Бідолашний слуга місця собі не знаходив з розпачу. Тоді Фоґ запропонував …
Потяг їхав Індією, минаючи кавові та бавовникові плантації, величні храми. Паспарту очей не міг відвести від чудових краєвидів. А Фоґ грав у карти з сусідом по купе. На третій день подорожі потяг раптово зупинився посеред дороги. – Тут колія закінчується, – оголосив провідник. – Продовження за п’ятдесят миль[1] у місті Аллахабад. Паспарту нетямився від обурення. …
Тим часом поліція взялася за пошуки злодія-втікача. Кілька днів тому він поцупив з Англійського Банку величезну суму – п’ятдесят п’ять тисяч фунтів. Інспектор поліції Фікс був переконаний, що злодій тікатиме з Європи до Африки на пароплаві. Коли Фоґ дістався північно-африканського міста Суец, Фікс уже чекав на пристані. Фоґ послав Паспарту поставити йому в паспорті печатку …